Дата оновлення: 23.08.2024
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ), побутовий споживач – індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); побутові потреби – споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію); об’єкт побутового споживача – квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об’єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 статті 14 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси.
Згідно з пунктом 3.1.6 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ, постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, затверджено Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі – Положення).
При цьому, відповідно до пункту 2 додатку 3 до Положення, фіксовані ціни для побутових споживачів, визначені пунктом 1 додатку 3 до Положення, застосовуються до електричної енергії, що купується у постачальників універсальних послуг та споживається, зокрема:
індивідуальними та колективними побутовими споживачами, в тому числі у гуртожитках, що розраховуються за електричну енергію за загальним розрахунковим засобом обліку в частині споживання електричної енергії фізичними особами для задоволення власних побутових потреб, які не включають професійну та/або господарську діяльність;
у багатоквартирних житлових будинках (у тому числі гуртожитках) на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.
Отже, балансоутримувач або управитель гуртожитку, як споживач, відповідно до укладеного договору з постачальником універсальних послуг, розраховується за електричну енергію за загальним розрахунковим засобом обліку в частині споживання електричної енергії фізичними особами (мешканцями гуртожитку) для задоволення власних побутових потреб, які не включають професійну та/або господарську діяльність, та на технічні цілі.
При цьому відносини між балансоутримувачем або управителем гуртожитку та мешканцями гуртожитку регулюються відповідно до укладених договорів між ними відповідно до законодавства, зокрема, законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498.