Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон) НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених нею порядків контролю.

Згідно зі статтею 22 Закону суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, НКРЕКП може застосовувати санкції у вигляді, зокрема, накладення штрафу.

Відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону суб’єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов’язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п’ятою статті 13 Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням НКРЕКП.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п’яти робочих днів з дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати НКРЕКП документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом НКРЕКП, крім випадків, встановлених частиною п’ятою статті 13 Закону.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 22, за заявою суб’єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

При цьому, ігноруючи вимоги положення частини п’ятої статті 22 Закону щодо зобов’язання сплатити штраф у межах 30-денного строку, ліцензіати в останні дні такого строку надсилають листи (заяви) з проханням відстрочення або розстрочення сплати накладеного НКРЕКП штрафу.

Регулятор, керуючись Законом, зокрема абзацом другим пункту 7 частини четвертої статті 14, Регламентом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133, приймає рішення в найкоротший можливий термін.

Однак, дане рішення, у зв’язку зі зверненням ліцензіата в останні дні 30-денного строку, приймається Регулятором поза межами такого строку, що, відповідно до норм Закону, призводить до стягнення пені, незалежно від прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати накладеного Регулятором штрафу.

З огляду на вищевикладене, НКРЕКП звертає увагу, що з метою уникнення ситуації, коли на момент прийняття НКРЕКП рішення про відстрочення або розстрочення сплати накладеного Регулятором штрафу уже стягується пеня за прострочення сплати штрафу, у разі виникнення необхідності відстрочення або розстрочення сплати накладеного Регулятором штрафу, необхідно невідкладно, одразу після прийняття Регулятором відповідного рішення про накладення штрафних санкцій, звертатись із відповідною заявою.