На початку лютого, коли у роботу було запущено всі 15 блоків АЕС, а споживання електроенергії знизилося через потепління, в енергосистемі виник профіцит електроенергії, що призвело до зниження ціни на «ринку на добу наперед» (РДН). Але ця ситуація була значно поглиблена учасниками ринку, які мають велику ринкову владу.
Важливо відзначити, що у січні сумарний попит на РДН зі сторони двох структур: групи ДТЕК (разом із афілійованими компаніями) та компанії «Юнайтед Енерджі» складав 77% від всього попиту. А пропозиція НАЕК «Енергоатом» на РДН складала 42% від всієї пропозиції.
У лютому сумарний попит групи ДТЕК та «Юнайтед Енерджі» складав 81% від усього попиту на РДН, а сумарна пропозиція НАЕК «Енергоатом» та групи ДТЕК складала 39% від всієї пропозиції на РДН. Така ситуація вказує на величезну ринкову владу окремих компаній та монополізацію ринку.
Загалом у лютому пропозиція на «ринку на добу наперед» виросла на 30% (перш за все через збільшення генерації АЕС). Але окрім того, деякі крупні компанії різко змінили свою поведінку на «ринку на добу наперед», що призвело до суттєвого зниження ціни.
Так, одна група компаній різко знизила ціну своїх заявок на покупку та на продаж електроенергії. Часто такі заявки виставлялися по ціні нижче граничних (маржинальних) затрат, що суперечить типовій поведінці продавця електроенергії.
Інша компанія різко зняла свій попит із «ринку на добу наперед» та почала купувати електроенергію на внутрішньодобовому ринку (ВДР) навіть тоді, коли ціна там є гарантовано вищою на 15%, аніж ціна РДН. Така поведінка теж суперечить економічній логіці, адже як правило, покупець намагається купити там, де дешевше, а не там, де гарантовано дорожче.
Такі дії учасників із великою ринковою владою призвели до ланцюгової реакції по всьому ринку та обвалу ціни на РДН.
Різка зміна поведінки великих гравців може свідчити, в тому числі, про змову задля досягнення певних цілей. Такі цілі можуть бути, як економічні, так і політичні, адміністративні чи регуляторні.
Економічні, наприклад: на фоні низьких цін РДН купити по низьких цінах великі обсяги електроенергії по довгостроковому контракту у НАЕК «Енергоатом». Політичні чи регуляторні цілі: домогтися обмеження для роботи інших гравців, які є конкурентами (обмежити конкуренцію), домогтися кадрових змін (звільнення посадовців, які можуть вважатися недостатньо лояльними до певних компаній) чи домогтися змін до правил ринку, які можуть принести додатковий дохід для окремих компаній за рахунок додаткових платежів споживачів.
Поганим у цій ситуації є те, що схоже, що своїх цілей намагаються досягнути шляхом шантажу. Подібну ситуацію ми бачимо не вперше, Антимонопольний комітет України вже проводить відповідне розслідування щодо минулих випадків і, сподіваємось, скоро ми побачимо результати.
Така ситуація показує ще раз критичну важливість демонополізації ринків та зменшення економічної влади і політичного впливу у фінансово-промислових груп, які контролюються особами, які мають надмірний вплив у суспільному житті. Адже наслідки такого надмірного впливу ми найкраще бачимо якраз на енергетичних ринках.
Зі свого боку НКРЕКП вживає і продовжуватиме вживати додаткових спеціальних заходів щодо стабілізації ситуації на ринку електроенергії.