З протоколом наради ознайомитися тут.
18 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, провела нараду з питань підвищення енергоефективності роботи електричних мереж та зменшення втрат в розподільчих мережах 6(10) кВ шляхом переходу на більш високий клас напруги 20 кВ зі зміною конфігурації мережі та концептуальних підходів до автоматизації розподільчої мережі і систем обліку електричної енергії.
У нараді взяли участь представники Міненерговугілля, ДП "НЕК «Укренерго», Держенергонагляду, Держенергоефективності, науковці НТУУ «КПІ», представники ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії. Також на нараді виступили представники вітчизняних підприємств виробників електрообладнання.
На нараді розглянули:
1. Питання перспективи переходу від триступеневої системи передачі та розподілу електричної енергії 110-35-(6)10 кВ на двоступеневу систему 110-20 кВ.
2. Аналіз існуючої нормативно-технічної бази щодо проектування енергетичних систем та електричних мереж. Необхідність внесення змін в частині проектування мереж 20 кВ.
3. Основні вимоги до електричного обладнання 20 кВ.
4. Питання безпеки експлуатації електричних мереж на класі напруги 20 кВ.
5. Можливі шляхи фінансування впровадження заходів з реконструкції мереж 6 (10) кВ при переході на клас напруги 20 кВ.
6. Стимулювання споживачів-власників мереж 6 (10) кВ до виконання реконструкції мереж з переходом на клас напруги 20 кВ.
7. Автоматизація систем розподілу - як контроль показників якості при переході на стимулююче тарифоутворення.
8. Впровадження комплексних заходів із автоматизації обліку електричної енергії.
Виступили:
Фоменко О. В. (ПАТ "Київенерго") у вступному слові відзначив, що питання застосування двоступеневої системи побудови розподільчих мереж 110 - 20 кВ особливо актуальне для великих міст, де вичерпані ресурси для розбудови мереж 6(10) кВ.
Вовк Д. В. (НКРЕКП) відзначив, що для переведення мереж на рівень напруги 20 кВ є низка передумов:
1. Незадовільний стан мереж. Згідно з оцінками технічного стану для електричних мереж залишковий строк експлуатації складає орієнтовно 10-11 років.
2. Неоптимальна конфігурація мереж.
3. Вимоги щодо підвищення якості електропостачання.
4. Світові тенденції до енергозбереження та енергоефективності.
Витрати електроенергії в мережах інших країн світу орієнтовно вдвічі нижче, ніж в Україні. Вирішити цю проблему можливо лише шляхом інвестування у розвиток мереж, зокрема, у впровадження обладнання рівня напруги 20 кВ, що дозволить підвищити ефективність електропередачі, зменшити ТВЕ, зменшити операційні витрати на обслуговування та експлуатацію обладнання без суттєвого збільшення витрат на будівництво таких мереж.
Котко В. Г. (Громадська рада при НКРЕКП) повідомив, що для покращення показників енергозбереження та енергоефективності при передачі електричної енергії необхідно вживати різні заходи, зокрема, переведення електромереж на рівень напруги 20 кВ, що дозволить зменшити технологічні витрати електричної енергії; встановлення пристроїв компенсації реактивної потужності; заміну недовантажених трансформаторів та силових трансформаторів з великими втратами холостого ходу тощо.
Зважаючи на структуру споживання електроенергії в Україні, комплексний підхід до підвищення енергоефективності дозволить досягнути мінімальних витрат електроенергії в мережах на рівні передових країн світу.
Светелік О. Д. (Міненерговугілля) наголосив на тому, що переведення мереж на рівень напруги 20 кВ – об’єктивна необхідність і таке рішення вже було застосовано в різних країнах Європи. Проте великий обсяг розподільчих електричних мереж в Україні та значний обсяг необхідних капіталовкладень не дозволяє говорити про одночасне переведення всіх мереж на новий рівень напруги. Мова може іти про перехідний період, протягом якого існуючі розподільчі мережі 6(10) кВ будуть поступово доповнюватись та замінюватись мережами 20 кВ.
Циганенко Б. В. (НКРЕКП) повідомив, що мережі рівня напруги 20 кВ успішно застосовуються у багатьох країнах світу, зокрема, в Чехії, Словаччині, Франції, Фінляндії, Польщі, Японії, Німеччині тощо. Переведення електричної мережі на рівень напруги 20 кВ із зміною конфігурації максимально ефективне при одночасній автоматизації цієї мережі та реконструкції систем обліку та дозволить:
- передавати більшу потужність без зміни перетину проводів;
- знизити технологічні витрати електроенергії при її транспортуванні;
- зменшити загальну довжину ліній 0,4 кВ та втрат в ній за рахунок використання щоглових КТП 20/0,4 кВ;
- реконструювати мережі із застосуванням сучасного, більш надійного, обладнання, в габаритах існуючого; ізольованого проводу (СІП-3) та кабелів з ізоляцією із зшитого поліетилену; розподільних трансформаторів з магнітопроводами з аморфної сталі із меншими втратами холостого ходу;
- зменшити недовідпуск електричної енергії шляхом автоматизації мереж, зокрема встановленням реклоузерів для секціонування мереж;
- збереження охоронних зон повітряних ліній електропередачі (для ПЛ до 20 кВ охоронна зона складає 10 метрів);
- усунути дефіцит потужності в центрах живлення;
- створити резерв потужності для гарантованого надійного електропостачання споживачів;
- створити можливість підключення розподіленої генерації;
- покращити показники якості електропостачання SAIDI та SAIFI за рахунок підвищення надійності роботи електрообладнання, за умови одночасної зміни режиму роботи заземлення нейтралі, відключення однофазного замикання, автоматизації мереж, що, в свою чергу, призведе до зменшення витрат на ремонт та експлуатацію мереж.
Електропередавальні компанії, які планують перейти на стимулююче тарифоутворення, зобов’язані дотримуватись цільових показників якості електропостачання що може бути досягнуто, в тому числі, шляхом автоматизації мереж та переведення їх на напругу 20 кВ.
Протягом першого регуляторного періоду ліцензіати, до яких буде застосовуватись стимулююче тарифоутворення мають здійснити наступне:
1. При формуванні інвестиційних програм на 2017 рік передбачити виконання робіт з монтажу обладнання телемеханіки, згідно з розробленими проектами, на ПС та РП із сучасним комутаційним обладнанням та робіт з проектування модернізації ПС та РП з встановленням засобів телемеханіки.
2. Протягом 2017 року виконати монтаж пристроїв телемеханіки на ПС та РП із сучасним комутаційним обладнанням, згідно з розробленими проектами. При формуванні інвестиційної програми на 2018 рік передбачити виконання робіт з модернізації ПС та РП (з встановленням засобів телемеханіки).
3. Протягом 2018 року виконати заходи з модернізації ПС та РП.
4. Протягом 2019 року закінчити модернізацію ПС та РП (з встановленням засобів телемеханіки) на об'єктах, на яких через режимні обмеження не були виконані роботи в 2017-2018 роках.
З метою забезпечення зазначених заходів належним обсягом фінансування НКРЕКП не буде заперечувати проти включення до І розділу інвестиційних програм виконання робіт з комплексної реконструкції ПС та РП із встановленням засобів телемеханіки.
Також відзначив доцільність внесення відповідних положень до Енергетичної стратегії щодо підвищення енергоефективності роботи електричних мереж та зменшення втрат в розподільчих мережах 6(10) кВ шляхом переходу на більш високий клас напруги 20 кВ зі зміною конфігурації мережі та нових концептуальних підходів до автоматизації розподільчої мережі та систем обліку електричної енергії.
(Презентацію «Підвищення енергоефективності роботи мереж та зменшення втрат в розподільчих мережах 6(10) кВ шляхом переходу на більш високий клас напруги 20 кВ зі зміною конфігурації мережі» дивитися тут)
Чех С. М. (Міненерговугілля) зупинився на технічних аспектах впровадження обладнання 20 кВ, зокрема:
1. На необхідності вибору режиму заземлення нейтралі з метою оптимізації роботи РЗА, забезпечення надійності та безпеки роботи обладнання.
2. Застосування автоматичних пунктів секціонування (реклоузерів) дозволить перейти до впровадження концепції розподіленої мережі та в перспективі - автоматизованої мережі. Зазначені питання необхідно опрацювати на відповідних робочих групах та за підсумками внести зміни до положень технічної політики.
3. Необхідно встановити особливі вимоги до складу проектів:
- затвердити типові схемні рішення або норми проектування для оперативної розробки проектів з обов'язковою вимогою проведення порівняльного аналізу розрахункових витрат в мережі 20 кВ та аналогічній мережі 6(10) кВ;
- розрахунок схем нормального режиму, виходячи з пріоритету зниження втрат, з подальшим приведенням рішення до належних показників надійності;
- проект має містити схеми тимчасового живлення споживачів, які переводяться з класу напруги 6(10) кВ на 20 кВ;
- ураховувати майнові та фінансові аспекти будівництва, передбачати виконання робіт чергами та введення об'єкту в експлуатацію пусковими комплексами;
- використання трансформаторів зв'язку для тимчасового узгодження елементів мережі;
Запропонував за підсумками опрацювання питань впровадження мереж 20 кВ підготувати розпорядження КМУ щодо концепції енергоефективності, передбачивши підтримку вітчизняних виробників електрообладнання 20 кВ.
Брехт О. О. (НТЦЕ ДП "НЕК "Укренерго") повідомив, що НТЦЕ провів аналіз чинної нормативної бази та засвідчив, що існуючих норм достатньо для проектування мереж рівня напруги 20 кВ. Водночас є потреба в доопрацюванні нормативної бази, що стосується ремонту та обслуговування таких мереж.
НТЦЕ готовий вже зараз активно долучитися до роботи із внесення змін до нормативної бази.
В Україні можлива організація серійного випуску комплектних трансформаторних підстанцій та розподільних пристроїв напругою 20 кВ. Підприємства галузі мають розроблену технічну документацію на КТПБ – блочні комплектні трансформаторні підстанції номінальною потужністю від 250 до 2500 кВА і напругою 35 (20) кВ, та комплектні розподільні пристрої 20 кВ.
На даний час розроблені робочі креслення стовпових трансформаторних підстанцій 10(6) 0,4(0,23) кВ потужністю 6-160 кВА, які включені до проекту повторного застосування «Залізобетонні опори ПЛЗ 6-10 кВ. Сумісний підвіс проводів ПЛЗ 6-10 кВ та ПЛI 0,38 кВ».
З метою широкого впровадження ПЛ-20 кВ необхідно розробити аналогічний проект стовпової підстанції напругою 20/0,4(0,23) кВ.
НПЦР поділяє думку енергопостачальних компаній, що основними проблемними питаннями, які мають бути вирішені найближчим часом є визначення режиму роботи нейтралі електричних мереж 20 кВ, улаштування релейного захисту і обліку електричної енергії, створення типових схем підстанцій 110/20 кВ, 110/35/20 кВ та організація експлуатації мереж напругою 20 кВ. Для чого доцільно замовити виконання НДДКР. Окремі вимоги до мереж 20 кВ потребують перегляду будівельних норм.
Кирик В. В. (НТУУ "КПІ") повідомив, що КПІ у співпраці з Енергоінжпроект проводить роботу щодо переведення мереж Вінницяобленерго на рівень напруги 20 кВ. Німеччина, Франція, Австралія, Китай, Росія, Латвія – це країни що застосовують мережі 20 кВ.
Збільшення територіальної щільності споживання електроенергії призводить до необхідності розглядати технічні рішення щодо застосування мереж більш високого класу напруги. В центральній частині міста Києва щільність навантаження складає близько 9 МВт/км2 при цьому середня щільність по місту складає 2,4 МВт/км2. При щільності споживання 60,4 кВт/км2 в сільській місцевості доцільно розглядати питання щодо застосування мереж 20 кВ. Таке технічне рішення дозволяє збільшити пропускну здатність мереж вдвічі, зменшити падіння напруги в 4 рази, досягнути 30% економії провідникового матеріалу, збільшити потужність трансформаторів в 3 - 3,3 рази при збільшенні напруги 2-ї обмотки. Розроблені конструкції відповідних щоглових ТП.
При застосуванні технічних рішень рівня напруги 20 кВ зменшується площа підстанцій, наприклад ПС 20 кВ з елегазовим КРУЕ займає площу 24 м2 при цьому площа аналогічної ПС 10 кВ потужністю 630 кВА займає площу 44 м2.
Важливою задачею є вибір режиму роботи нейтралі. Більшість мереж 20 кВ в світі працюють із режимом заземленої через резистор нейтралі. Таке рішення забезпечує надійну та безпечну роботу обладнання, зменшує струми КЗ, скорочує час спрацювання РЗА до 0,5-0,7 секунд.
Відзначив необхідність доопрацювання нормативної бази
Коваленко Д. В. (Держенергоефективності) відзначив, що перехід в розподільчих мережах з 10(6) на напругу 20 кВ це загальна світова практика яка почалася в середині минулого століття. Багато країн світу мають позитивний досвід використання мереж 20 кВ. Австрія, Німеччина, Італія, Фінляндія, Франція, США, Польща, Болгарія, Чехія, Словаччина, Латвія, у Росії - м. Москва.
Головними перевагами такого рішення є збільшення пропускної здатності мереж, збільшення дальності обслуговування, зменшення втрат електричної енергії при її передачі, зменшення кількості центрів живлення, покращення якості е.е. та надійності її постачання.
Основними стримуючими факторами для впровадження мереж 20 кВ є недостатній рівень фінансування, необхідність закупівлі обладнання імпортного виробництва та необхідність забезпечувати паралельної роботи з обладнанням рівня напруги 6-10 кВ.
Головним проблемою для вирішення якої розглядається питання запровадження більш високого рівня напруги для розподільних мереж є забезпечення живленням центрів з високою щільністю навантаження.
Директива 2012/27EU про енергоефективність є основою для заохочення до енергоефективності з метою забезпечення підвищення енергоефективності до 2020 року та визначення шляху для подальшого покращення енергоефективності у подальші роки.
Закон «Про Енергоефективність», що опрацьовується робочою групою в Держенергоефективності, є механізмом реалізації міжнародних зобов’язань України спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергоефективності.
Запропонував спільно опрацювати питання визначення критеріїв, згідно з якими можна буде визначати місця, де застосування мереж 20 кВ буде максимально ефективним. Відзначив необхідність розробки типових технічних рішень, методики розрахунку техніко-економічного ефекту від їх впровадження та довгострокових планів з переведення мереж на напругу 20 кВ, в тому числі для можливості оцінки вітчизняними виробниками електротехнічної продукції перспектив налагодження відповідних обсягів виробництва.
Гушля А. М. (Держенергонагляд) повідомив, що згідно комплексної якісної оцінки технічного стану мереж електропередавальних організацій станом на 01.01.2016 в незадовільному та непридатному стані знаходилось:
- більше 78 тис. км ПЛ 0,4-110(150) кВ;
- майже 32 тис. одиниць ТП (РП) 10(6)/0,4кВ і 252 од. ПС 35-110(150)кВ.
Технічний стан зазначених об’єктів електричних мереж створює передумови до аварійних відключень з тривалим знеструмленнями споживачів та населених пунктів, що в свою чергу може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, загрози енергетичній безпеці держави, зростання соціальної напруги серед населення.
На сьогодні розподільчі електричні мережі напругою 10 (6) кВ практично вичерпали резерв пропускної здатності, мають надзвичайно низький рівень автоматизації, дистанційне управління обмежене застосуванням застарілого обладнання в РП (ТП), як правило вимикачі 10(6) кВ мають механічний (пружинний) привід і не можуть бути обладнані телекеруванням. Мережі як правило дуже розгалужені, мають значну протяжність від 15 до 25 км, іноді до 50 км, секціонування їх практично всюди забезпечується лінійними роз’єднувачами, а застосування сучасних реклоузерів не поширене. Тому реальна тривалість перерв електропостачання в Україні сягає від 580 до 870 хвилин, тоді як країнах ЄС – до 40 хвилин.
На об’єктах електричних мереж електропередавальних організацій у 1 півріччі 2016 року у порівнянні з 2015 роком рівень аварійності не зменшилася. В мережах напругою 10 кВ у зазначеному періоді 2016 року сталося майже 22 тис. технологічних порушень. Недовідпуск електричної енергії споживачам при цьому склав майже 16 млн кВт∙год.
Застосування напруги 20 кВ та використання сучасного обладнання, а саме: елегазових, вакуумних вимикачів, реклоузерів, мачтових ТП тощо, у сучасних розподільних мережах дозволить перейти на вищий рівень електропостачання споживачів України, збільшити пропускну здатність, і що головне – в межах існуючого землевідведення, дозволить суттєво зменшити технологічні втрати, підвищити якість електроенергії, енергобезпеку й надійність функціонування систем електропостачання, істотно знизити енергозалежність країни. До того ж, завдяки використанню щоглових ТП 20/0,4 кВ можна значно зменшити протяжність електричних мереж 0,4 кВ і, як наслідок, знизити втрати у мережах 0,4 кВ.
Слід зазначити, що застосування реклоузерів на напрузі 20 кВ при аварійних відключеннях електричних мереж скоротить час відновлення електропостачання споживачам, а недовипуск електроенергії зменшиться в рази.
Тому Держенергонагляд підтримує програму переходу системи передачі та розподілу електричної енергії з триступеневої на двоступеневу, що у свою чергу дозволить зменшити обсяг втрат в електричних мережах, кількість нещасних випадків з обслуговуючим персоналом та сторонніми особами, пов’язаних із ураженням електричним струмом, підвищить якість та надійність електропостачання споживачів. Безумовно зазначені заходи мають бути відображені в енергетичній стратегії України, а перевірка їх ефективності має спиратися на впровадження відповідних пілотних проектів у низці електропередавальних організацій України.
(Презентацію «Забезпечення безпеки експлуатації електричних мереж в рамках енергетичної стратегії України шляхом впровадження пілотних проектів з переходу системи передачі та розподілу електричної енергії з триступеневої на двоступеневу» дивитися тут)
Рибачук С.Л. (ПАТ "Київенерго") доповів, що в умовах мегаполісу час реагування ОВБ в місті Києві сягає 60 хвилин і більше. Існуюча комплектація обладнання не дозволяє запроваджувати технології SMART GRID, що дозволило би суттєво покращити якість постачання електричної енергії. Морально та фізично застаріле обладнання (ВН, роз'єднувачі) не дозволяє використовувати телемеханіку і автоматизацію. Відсутні канали телеуправління та автоматизації. Мережі 110 – 35 кВ в місті Києві вичерпали резерви свого розвитку. Зміна конфігурації електромережі 0,4 кВ, в умовах щільної забудови столиці, неможлива.
Було презентувано один з перших пілотних проектів по переведенню існуючих у центрі столиці розподільчих електромереж 6 (10) кВ на більш високий клас напруги 20 кВ (зона ПС Центр, Центральна, Європейська (проектується).
Перехід розподільчих мереж на цей клас напруги підвищить їхню енергоефективність, забезпечить зростаючий попит столиці на електроенергію та суттєво знизить технологічні втрати й витрати на забезпечення роботи обладнання. Також ця інновація забезпечить реалізацію нового підходу до автоматизації розподільчої мережі та розвитку систем обліку електричної енергії. Зокрема, дозволить забезпечити сучасний дистанційний контроль за станом електросистем, оперативно реагувати на можливі проблеми з електропостачанням та посилити контроль за витратами й споживанням електроенергії.
Для реалізації пілотного проекту обрано ділянку мереж у центральній частині Києва, оскільки саме тут спостерігається найбільше енергоспоживання. Низка електричних підстанцій будуть переведені на новий клас напруги, інші – доукомплектовані обладнанням для роботи у мережах 20 кВ.
Згідно з узгодженим рішенням між ПАТ "Київенерго" та Київводоканалом в 2017 році планується розпочати будівництво ПС 110/20 кВ. Проте необхідно вирішити ряд технічних питань:
- актуалізувати нормативну базу з розробкою нових національних стандартів і технічних регламентів;
- розробити концепцію розвитку мереж 20 кВ на території міст, виконання відповідного ТЕО;
- побудова нових інженерних мереж в умовах щільної забудови мегаполісу;
- наявність на ринку обладнання та кабельної продукції 20 кВ;
- наявність в центрах живлення 110 кВ резервів потужності на рівні напруги 20 кВ;
- опрацювати типові схемні рішення;
- вибір режиму роботи нейтралі.
(Презентацію «Перевод питающей и распределительной сети центральной части г. Киева на напряжение 20 кВ» дивитися тут)
Бінд В. Є. (ПАТ АК "Київводоканал") підтримав необхідність впровадження мереж 20 кВ та повідомив, що Київводоканал спільно з КМУ ініціював проект реконструкції Бортницької станції аерації (далі - БСА) із фінансуванням з Японської сторони. Годинне навантаження БСА близько 40 МВт, що робить її одним з найпотужніших споживачів Київенерго. Постачання БСА відбувається по стороні 6 кВ із достатньо великими втратами. Тому спільно з Київенерго було узгоджене питання будівництва ПС 110/20 кВ на земельній ділянці Київводоканалу.
Запропонував НКРЕКП розглянути можливість віднесення споживачів рівня напруги 20 кВ до споживачів І класу, що створить необхідні економічні стимули для переходу споживачів до споживання по вищому рівню напруги.
Японська сторона підтримала технічне рішення щодо застосування рівня напруги 20 кВ для живлення БСА, проте відсутність в чинній нормативній базі України типових схем побудови систем 20 кВ не дозволяє проектній організації завершити проектування. У зв'язку з цим необхідно терміново опрацювати та внести відповідні зміни до чинної нормативної бази.
Лапа В.П. (ПАТ "Вінницяобленерго") повідомив, що розвиток мереж ПАТ «Вінницяобленерго» з переходом на клас напруги 20 кВ поділяється на дві частини, кожна з яких має самостійні підходи для вирішення:
- застосування напруги 20 кВ при новому будівництві мереж,
- перехід вже існуючих мереж 6 (10) кВ.
Генеральним планом розвитку міста Вінниця передбачається розбудова житлового масиву "Східний". План розвитку даного району передбачає, також в Південно-Східному напрямку розбудову промислової зони. За існуючим планом розвитку міста Вінниця передбачається прогнозоване зростання споживання потужності даного району додатково на величину від 30 до 50 МВт.
Для забезпечення покриття прогнозованого обсягу навантаження виникає необхідність розташування нової підстанції з вищим класом напруги 110 кВ «Тяжилівська». Будівництво підстанції пропонується виконати в класі напруг 110/20 кВ. Двопроменеве живлення підстанції по напрузі 110 кВ буде реалізовано від лінії 110 кВ Вінницька 750 - Східна. Коригування існуючого проекту будівництва лінії 110 Вінницька 750 – Східна, в зв‘язку з змінами меж м. Вінниця, буде завершено в 2016 році. Наразі на даний час збирається вихідна інформація та формується завдання на проектування будівництва підстанції 110/20 «Тяжилівська».
В ПАТ «Вінницяобленерго» розробляється техніко-економічне обгрунтування ефективності та доцільності реконструкції електричних мереж ПАТ «Вінницяобленерго» з переведенням класу напруги 6 кВ на клас напруги 20 кВ, в Гніванському вузлі Тиврівського району.
В Гніванському вузлі Вінницької області абонентських підстанцій майже 50 % від загальної кількості, перехід на напругу 20 кВ яких можливий за умови залишення в експлуатації трансформаторних перехідних підстанцій 20/6(10) кВ, або внесення змін до постанови НКРЕ № 1052 від 13.08.1998 шляхом віднесення до 1 класу споживачів які отримують електричну енергію від постачальника в точці продажу із ступенем напруги 20 кВ, що надасть можливість стимулювати споживачів до переходу на інший рівень напруги.
У разі реконструкції Гніванського енерговузла ПЛ 6 кВ довжиною 71 км буде демонтовано, довжина ліній 20 кВ складе 114,5 км. ЛЕП 0,4 кВ з 105 км скоротиться до 44,5 км. Кількість ТП 20/0,4 кВ складе 337 шт замість 101 шт ТП 6/0,4 кВ.
Крім того слід зазначити про можливість використання двох режимів резистивного заземлення нейтралі мережі 20 кВ - низькоомного та високоомного.
Низькоомне резистивне заземлення нейтралі застосовується у випадках, коли ОЗЗ має бути селективно вимкнене протягом мінімально можливого часу та характеризується значним зниженням рівня перенапруг в мережі і організацією простого і ефективного захисту від ОЗЗ.
Високоомне резистивне заземлення нейтралі доцільно застосовувати у випадках, коли мережа повинна мати можливість довготривалої роботи в режимі ОЗЗ до моменту виявлення місця ОЗЗ і усунення пошкодження.
При виборі методу заземлення нейтралі ПАТ «Вінницяобленерго» схиляється до вибору низькоомного резистивного заземлення нейтралі з можливістю селективного вимкнення ОЗЗ на протязі мінімально можливого часу.
Ефективним методом підвищення надійності постачання електричної енергії споживачам є секціонування розподільних мереж за допомогою використання реклоузерів, що надають можливість автоматичної локалізації частини мережі з пошкодженою ділянкою, не позбавляючи живлення споживачів, які приєднані до неушкодженої частини секціонованої мережі.
У разі переходу розподільних мереж на напругу 20 кВ вважаємо за доцільне ініціювати внесення змін до ГНД 34.09.104-2003 «Методика складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38-150 кВ, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії» та виокремити розподільчі ділянки мережі 20 кВ в окремий ступінь напруги:
1) Додаток Б «Каталогові дані трансформаторів номінальної напруги 6-35 кВ» (Таблиці Б.1, Б.2, Б.3, Б.4);
2) Додаток Г «Методика нормування ТВЕ у розподільчій мережі» (Таблиці Г.1, Г.2, Г.3, Г.7);
3) Додаток Д «Обчислення розрахункових втрат електроенергії в інших елементах мережі» (Таблиця Д.1).
(Презентацію «Перехід розподільних мереж ПАТ «Вінницяобленерго» на напругу 20 кВ» дивитися тут)
Пістружак Г. В. (ПАТ "Вінницяобленерго") повідомила, що загальні принципи організації обліку при розбудові мереж на рівні напруги 20 кВ залишаються незмінними, а саме облік електричної енергії зі стороні ВН до споживачів пропонується організовувати по каскадній схемі.
1. ПС-110/20кВ – облік встановлюється на вводі 20кВ за трансформатором до шин за кожною обмоткою при трансформаторах з розщепленою обмоткою (перетоки між структурними одиницями ПАТ «Вінницяобленерго» по вводах 20кВ та контроль балансів в розрізі окремих ділянок мережі 110кВ).
2. ПС-110/20кВ – облік встановлюється на фідерах 20кВ в напрямку до ТП (баланс по ЗБШ 20кВ, локалізація втратних фідерів 20кВ, локалізація та усунення джерел втрат).
3. ЗП-20 кВ – встановлення обліку на 20 кВ лініях в напрямку до ТП (в зв’язку з значною вартістю обладнання для організації обліку, реалізацію даного пункту можливо тимчасово відстрочити).
4. ТП-20/0,4кВ на вводах 0,4кВ за трансформатором до шин (балансовий облік для локалізація та усунення джерел втрат безпосередньо у споживачів 0,4-0,22кВ). При цьому на вводах 0,4кВ ТП-20/0,4кВ пропонується обов’язкове встановлення системи АСКОЕ (СМАРТ) як для комерційного, так і для технічного обліку.
5.Звичайна система обліку юридичних та побутових споживачів, що адаптована під систему АСКОЕ (СМАРТ).
Однією з основних проблем організації обліку електричної енергії у разі переходу на напругу 20 кВ є вартість обладнання для забезпечення такого обліку. Вибір лічильника 100 В та 5 А не викликає складнощів або фінансових навантажень, однак вартість трансформаторів струму і напруги значно відрізняється від аналогічного обладнання 6-10 кВ, представленого на ринку України. Наприклад, облік електричної енергії трифазного струму, згідно п.1.5.14 Правил улаштування електроустановок, необхідно виконувати трифазними трьохелементними лічильниками. При пошуку було виявлено обмежений вибір однофазних трансформаторів струму для напруги 20 кВ, що призводить до необхідності для кожного трифазного лічильника встановлювати три вимірювальних трансформатори струму (ВТС) та три вимірювальних трансформатори напруги (ВТН), що збільшує вартість проекту.
Усатенко С. В. (ПАТ "Одесаобленерго") повідомив, що основними чинниками, якими зумовлена необхідність будівництва нових мереж, переведення мереж з напруги 6 (10 кВ) на напругу 20 кВ є:
- фізична зношеність та моральна застарілість обладнання для існуючих мереж;
- ускладненість розвитку електричних мереж при збільшенні навантаження;
- низький рівень автоматизації;
- величина втрат електричної енергії.
При виборі проекту впровадження ліній 20 кВ ПАТ "Одесаобленерго" керувалось такими критеріями:
- перспектива зростання навантаження в районі м.Одеса «Чубаївка» та с.Мізікевича, ж/м "Дружний";
- необхідністю будівництва нових ПС 110/20 кВ "Чубаївка", "Червоний Хутір" з можливістю в подальшому резервування розподільчих мереж на напрузі 20 кВ між джерелами живлення;
- технічної можливості реалізації даного проекту (в цілому і поетапно);
- можливість часткового перепідключення від мереж ПС-110/10 кВ «ЮЗР» на мережі ПС 110-20 кВ «Чубаївка»;
- величиною втрат електричної енергії.
Для забезпечення можливості здійснення переходу на більш високий ступінь номінальної напруги із 6(10) кВ на 20 кВ необхідно:
- провести аналіз та внести зміни до бази нормативно-технічних документів в Україні стосовно проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж на напрузі 20 кВ (Перелік НД передано до НКРЕКП);
- внести відповідні зміни до законодавчої бази з земельних питання;
- прийняти рішення по стимулюванню споживачів власників абонентських мереж на перехід з номінальної напруги 6(10) кВ на 20 кВ.
Переваги переводу мереж на напругу 20 кВ:
- збільшення пропускної спроможності електромереж;
- можливість побудови розумної мережі Smart GRID;
- постійний моніторинг стану мережі та завантаження обладнання;
- зниження затрат на обслуговування електромереж;
- зниження втрат електроенергії.
(Презентацію «Переведення мереж 6(10) кВ на клас напруги 20 кВ в м.Одеса (Південно-західний район)» дивитися тут)
Дегтярєв О. П. (ДТЕК) повідомив, що ПАТ "Дніпрообленерго" розглядає 2 варіанти по переведенню мереж компанії на рівень напруги 20 кВ, а саме, будівництво ПС "Ігрень" 150/20/10 кВ та ПС "Наддніпрянська" 150/20/6 кВ. Обидва проекти передбачені планами розвитку та не потребують додаткових погоджень. Разом з цим, впровадження мереж рівня напруги 20 кВ потребує попередніх організаційних заходів в частині коригування нормативно-технічної документації по напрямкам:
- проектування та будівництво електричних мереж;
- вимоги до конструкції та параметрам електрообладнання 20 кВ;
- вимоги щодо введення в експлуатацію електроустановок;
- норми експлуатації обладнання, в тому числі норми безпеки.
Також вимагають свого рішення питання вибору режиму роботи нейтралі, що необхідно визначити в концепції побудови мереж 20 кВ на рівні держави.
Крім цього потребують вирішення питання фінансування інвестиційних інноваційних проектів по переведенню мереж на рівень напруги 20 кВ.
(Презентацію «Перевод сетей ПАО «ДТЭК Днепрооблэнерго» на класс напряжения 20 кВ» дивитися тут)
Попович В.І. (НКРЕКП) зауважив на пріоритетності заходів із забезпечення моніторингу перерв в енергопостачанні споживачів та моніторингу якості електричної енергії засобами телемеханіки. Разом із цим, наголосив на необхідності
Розподільним компаніям:
Розробити цілісну архітектуру автоматизованих систем розподільної компанії в рамках планів розвитку та концепцій автоматизованих систем;
Використовувати при плануванні, проектуванні та побудові автоматизованих систем сучасні стандарти гармонізовані з міжнародними;
Забезпечити впровадження Смарт-лічильників у відповідності до рекомендацій НКРЕКП;
Забезпечити інструментальних моніторинг перерв в енергопостачанні споживачів відповідно до рекомендацій НКРЕКП.
Виробникам обладнання:
Привести засоби, що випускаються в обіг в Україні, у відповідність до вимог міжнародних стандартів, зокрема, що стосуються питань Smart Meter та застосування відкритих протоколів інформаційного обміну (EN 50090, ISO/IEC 14543-3 та EN 13757);
Забезпечити функціональність електронних лічильників для забезпечення за розрахунковий період фіксації, зберігання та передачі інформації про перерви в енергопостачанні споживачів (зменшення напруги більше ніж на 10% від номінальної):
для перерв протягом часу < 3 хв. – загальна кількість
для перерв протягом часу > 3 хв. – загальні кількість та тривалість.
(Презентацію «Організація комерційного обліку в умовах нової моделі ринку електричної енергії Вимоги до розділу ІП "Впровадження та розвиток АСДТК» дивитися тут)
Сушко К. М. (НКРЕКП) повідомив про загальний технічний стан парку приладів обліку в України, в якому 76% складають електронні лічильники та 24% індукційні прилади обліку.
Порівняння динаміки інвестицій у заходи із заміни індукційних приладів обліку на звичайні електронно-механічні (без можливості інтеграції в системи обліку) з динамікою витрат електричної енергії засвідчує, що подальші системні інвестиції в цьому напрямку не призведуть до суттєвого ефекту. Замінене обладнання не відповідатиме тим вимогам, які диктуються умовами нового ринку електричної енергії до комерційного обліку.
Зважаючи на зазначене, та вимоги щодо покращення якості електропостачання при переході на стимулююче тарифоутворення НКРЕКП вбачає подальший розвиток систем обліку у встановленні у споживачів багатофункціональних приладів обліку та впровадженні автоматизованих систем обліку з дистанційним збором інформації та керуванням постачанням.
(Презентацію «Підвищення енергоефективності роботи мереж та зменшення втрат в розподільчих мережах 6(10) кВ шляхом переходу на більш високий клас напруги 20 кВ зі зміною конфігурації мережі Розділ 2: «Впровадження комплексних заходів із автоматизації обліку у споживачів електроенергії» дивитися тут)
Циганенко Б. В. (НКРЕКП) повторно наголосив на тому, що НКРЕКП не вбачає техніко-економічної доцільності в подальшій системній заміні індукційних приладів обліку на звичайні електронно-механічні (без можливості інтеграції в системи обліку) та закликав до впровадження інноваційних рішень.
Сумський Д. М. (ТОВ "ПДІ "Енергоінжпроект") доповів, що застосування напруги 20 кВ в розподільчих мережах дозволить перейти на більш високий рівень електропостачання міських споживачів в Україні, збільшити пропускну спроможність як мінімум в 2-2,5 рази в порівнянні з мережами 6-10 кВ в межах тієї ж території, скоротити кількість трансформаторних потужностей, підвищити якість електроенергії та надійність функціонування систем електропостачання. Застосування в розподільчій мережі сучасних інноваційних технологій дозволить помітно зменшити обсяги прокладки кабельних ліній. Використання малогабаритних типових РП і ТП високої заводської готовності призведе до зменшення їх вартості. Скоротяться терміни побудови розподільних мереж.
Для забезпечення нормативності переходу розподільчих електричних мереж на напругу 20 кВ, як на стадії проектування, так і в умовах експлуатації, проведений аналіз існуючої нормативної бази для можливості здійснення її коригування та пропозиції щодо розроблення нової. Розроблені рекомендації щодо актуалізації нормативної бази. Розроблене технічне завдання на розробку нормативно-технічного документу “Заземлення нейтралі розподільчих електричних мереж 20(35) кВ України через резистор”.
Вже десятки країн в світі і регіонів прийняли рівень напруги 20 кВ в якості середньої напруги розподільної мережі, і прийняли стандарти Міжнародної електротехнічної комісії та мають сучасні технології та досвід експлуатації таких мереж. Серед яких Італія, Німеччина, Угорщина, Польща, Болгарія, Австрія та ін., що складають більше 80% європейських країн.
В Латвії напруга 20 кВ використовується в сільських мережах та передмістях, де електричні мережі СН 10 кВ (в основному кабельні лінії) межують з електричними мережами СН 20 кВ (в основному ПЛ). У зв’язку з цим головна латвійська електропостачальна компанія використовує ТП 110/20/10 кВ з триобмотковими трансформаторами.
Проведення комплексної реконструкції існуючих мереж 6(10) кВ в Україні не дозволить підвищити їх пропускну здатність, що не дасть об'єктивного економічного ефекту, окрім відновлення працездатності. Тому видається оптимальним варіантом заміщення розподільних мереж 6(10) кВ, що відпрацювали свій нормативний (і навіть більший) термін, мережами напругою 20 кВ. Однак прийняття конкретного рішення про заміщення старих мереж на нові необхідно залишити прерогативою мережевих компаній, особливо в невеликих містах, де щільності електричних навантажень невеликі із обов'язковою підготовкою відповідного техніко-економічного обгрунтування.
Найбільш оптимальним способом поетапного заміщення електромереж 6(10) кВ, в великих містах, які фізично і морально застарілі є перенесення існуючих навантажень на нові мережі 20 кВ, при необхідності - з використанням електромережевого устаткування з можливістю трансформації напруги 20/10 кВ (з використанням трансформаторних перехідних пунктів - ТПП - 20/10 кВ).
Можливість підключення об'єктів мережі 10 кВ до нових мереж 20 кВ дає дві основні переваги.
1. Усувається дефіцит потужності на центрах живлення, розвантаживши перевантажені РУ-6(10) кВ існуючих ПС, і створюється резерв потужності для гарантованого надійного електропостачання споживачів в періоди пікових навантажень або несприятливих погодних явищ.
2. Застосування ТПП 20/10 кВ дозволяє здійснювати приєднання до нових мереж 20 кВ міських споживачів, які традиційно мають сформовані схеми електропостачання на рівні напруги 10 кВ.
(Презентацію «Проектно-дослідницький інститут "ЕНЕРГОІНЖПРОЕКТ» дивитися тут)
Шпак О. Л. (ПАТ "Хмельницькобленерго") відзначив світові тенденції по запровадженню енергоефективних технологій, покращення якості електричної енергії на більш глибокому рівні (недопущення трансформації реактиву, оптимізація гармонік тощо) та закликав присутніх до впровадження інноваційних прогресивних технологій для покращення якості послуг з постачання електричної енергії, зокрема шляхом переходу на більш високий клас напруги 20 кВ.
Представники виробників електротехнічної продукції (Південькабель, ЗТР, Електроград, ZPUE) повідомили, що обладнання рівня напруги 20 кВ не має принципових конструктивних відмінностей від типового обладнання та засвідчили свою готовність продовжити або розпочати виготовлення продукції для застосування в мережах рівня напруги 20 кВ.
(Презентацію «Серийно выпускаемая номенклатура коммутационного оборудования для распределительных сетей номинальным напряжением 20-35 кВ. Опыт применения и эксплуатации» дивитися тут
Презентацію «Автоматизация в воздушных сетях "Smart Grid" на основе выключателей нагрузки, реклоузеров производства ZPUE S.A. (примеры реализации, внедрение)» дивитися тут
Презентацію «Капиталовая Группа ZPUE» дивитися тут
Презентацію «Современные конструкции распредустройств ВН, производимые ZPUE S.A.» дивитися тут)
Представники виробників приладів та систем обліку електричної енергії (НІК, Енергоконтроль, TeleTec) підтримали рішення щодо доцільності впровадження сучасних автоматизованих систем на базі багатофункціональних приладів обліку та засвідчили свою готовність щодо виготовлення відповідної продукції.
(Презентацію «Особенности построение АСКУЭ бытовых потребителей в современных условиях» дивитися тут
Презентацію «Поиск потерь на базе систем АСКУЭ» дивитися тут)
Вирішили:
1. Визнати, що перехід на клас напруги 20 кВ зі зміною конфігурації та автоматизація розподільної мережі – необхідний та пріоритетний крок для підвищення ефективності роботи мережі, зменшення втрат, забезпечення SAIDI і SAIFI.
2. Проекти мереж напругою 20 кВ розглядати як пілотні інноваційні проекти.
3. НКРЕКП за результатами наради підготувати необхідні матеріали та подати їх до Міненерговугілля для розгляду і затвердження Науково технічною радою при Міненерговугіллі, в тому числі внесення концептуальних підходів реконструкції мереж 6-10 кВ з переходом на клас напруги 20 кВ до Технічної політики у сфері побудови та експлуатації розподільних електричних мереж та внесення відповідних положень до Енергетичної стратегії.
Термін: до 01.08.2016
4. Створити при НКРЕКП за участі Міненерговугілля та представників галузі три робочі групи з питань:
4.1. Нормативна документація, напрацювання схемних рішень, вимоги до обладнання 20 кВ (керівником визначити - Огньова А.В., заступником - Чеха С.М. (за згодою);
4.2. Концепція автоматизації розподільної мережі (телемеханізація, телеуправління, РЗА) (керівником визначити - Огньова А.В., заступником -Поповича В.І.);
4.3. Концепція систем обліку та питання стимулювання абонентів до переходу на 20 кВ (керівником визначити - Сушка К.М., заступником - Поповича В.І.).
Термін: до 25.07.2016
5. Учасникам наради подати пропозиції щодо участі у робочих групах (до 25.07.2016 на електронну адресу sushko@nerc.gov.ua ) разом з конкретними пропозиціями:
5.1. щодо нормативної документації (до 25.07.2016 на електронну адресу ognev@nerc.gov.ua );
5.2. щодо схемних рішень та технічних вимог по обладнанню (до 25.07.2016 на електронну адресу ognev@nerc.gov.ua );
5.3. щодо концепції автоматизації розподільної мережі (до 25.07.2016 на електронну адресу ognev@nerc.gov.ua );
5.4. щодо концепції систем обліку та щодо стимулювання абонентів до переходу на 20 кВ, зокрема віднесення ступеня напруги 20 кВ до 1 класу споживачів (до 25.07.2016 на електронну адресу sushko@nerc.gov.ua ).
6. Ліцензіатам (Київенерго, Вінницяобленерго, Одесаобленерго, Дніпрообленерго), по конкретним проектам, опрацювати технічні вимоги до обладнання безпосередньо з виробниками. Узгоджені матеріали надати до відповідної робочої групи (на електронну адресу ognev@nerc.gov.ua ).
Термін: до 25.07.2016
7. Робочим групам узагальнити надані пропозиції та розробити:
- типові схемні рішення розподільчих мереж 20-0,4 кВ;
- технічних вимог до обладнання рівня напруги 20 кВ;
- концепції автоматизації розподільної мережі 20 кВ;
- концепції побудови систем обліку електроенергії.
Напрацьовані матеріали направити учасникам наради;
Термін: до 15.08.2016
8. Рекомендувати членам робочих груп організувати поїздки з метою обміну досвідом з колегами енергопередавальних підприємств (операторів розподілу), держав, які здійснили перехід на ступінь напруги 20 кВ.
9. З метою затвердження комплексної програми застосування ступеня напруги 20 кВ в розподільчих мережах, Міненерговугілля, НКРЕКП, підготувати відповідний проект постанови КМУ, в якому з метою локалізації передбачити підтримку вітчизняних виробників електрообладнання 20 кВ.
Термін: до 01.11.2016
10. НТЦЕ ДП «НЕК Укренерго», з метою формування комплексної програми за п. 9:
10.1. Затвердити в Міненерговугілля план перегляду нормативних документів (з кінцевим терміном до 01.11.2016);
Термін: до 01.08.2016
10.2. Забезпечити розробку змін до НТД стосовно використання та експлуатації обладнання ступеня напруги 20 кВ;
Термін: до 01.11.2016
11. НКРЕКП забезпечити фінансування плану перегляду нормативних документів для НТЦЕ ДП «НЕК Укренерго» (відповідно до звернення ДП «НЕК Укренерго»).
12. НКРЕКП прийняти рішення щодо вимог формування інвестиційних програм (далі – ІП) майбутніх періодів, а саме:
12.1. погодити зміни до структури ІП (перерозподіл між розділами) для забезпечення комплексного підходу при реконструкції об’єктів мереж;
12.2. ліцензіатам включати до ІП 2017 року та наступних років:
- пілотні проекти по реконструкції розподільної мережі 6(10)/0,4 кВ (першочергово 6 кВ) з переходом на вищий ступінь напруги 20 кВ;
- чіткі об’єми по автоматизації (телемеханізації, телеуправління, РЗА) згідно з розробленою концепцію згідно з п. 7;
- чіткі об’єми по автоматизації обліку електроенергії згідно з розробленою концепції згідно з п. 7;
- відповідні зміни до схем перспективного розвитку обленерго;
12.3. ліцензіатам при будівництві нових ПС 110(154)кВ вважати пріоритетним розгляд варіантів ступеня низької напруги 20 кВ;
12.4. ліцензіатам забезпечити безумовне виконання вказаних вимог.
13. Міненерговугілля, НКРЕКП, Держенергонагляду, НТЦЕ НЕК «Укренерго» при розгляді проектів ІП майбутніх періодів враховувати рішення пункту 12.
