Перевагами застосування двоставкового тарифу у сфері теплопостачання є зменшення фінансового навантаження для споживачів в опалювальний період, забезпечення фінансової стабільності теплопостачальних підприємств, забезпечення своєчасної підготовки підприємств до опалювального періоду, зменшення аварійності теплових мереж, підвищення якості теплопостачання в цілому.

Особливості функціонування сфери теплопостачання, такі як наявність опалювального та міжопалювального періодів (сезонність), передбачають можливість розподілу витрат підприємств (як складових частин тарифу) на «умовно-змінні» і «умовно-постійні» та застосування двоставкових тарифів.

Як відомо, основна діяльність виробників теплової енергії, що полягає в забезпеченні теплом населення та інших споживачів, здійснюється в опалювальний період, протягом якого на плечі підприємств лягають значні «умовно-змінні» витрати на паливо, електроенергію тощо.

В міжопалювальний період підприємства продовжують роботу з дещо меншим навантаженням та несуть поточні «умовно-постійні» витрати на здійснення ремонтів, придбання паливно-мастильних матеріалів, сплати податків, заробітну плату, амортизацію.

Суть застосування двоставкових тарифів полягає в тому, що компенсація «умовно-постійних» витрат підприємств, які не залежать від обсягів виробництва теплової енергії, розподіляється рівними частинами на 12 місяців, і споживачі сплачують річну суму відшкодування «умовно-постійних» витрат не протягом опалювального періоду, а впродовж року. Сума відшкодування таких витрат, сплачена споживачем за 12 місяців, є еквівалентною сумі, сплаченій за 6 місяців опалювального періоду при застосуванні  одноставкового тарифу.