Дата розміщення на сайті: 22.06.2015

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ЛИСТ

27.05.2015         № 4986/18/61-15

Будинковий комітет «Воскресенський»

02125, м. Київ, вул. Воскресенська

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), розглянула звернення будинкового комітету «Воскресенський» від 07.05.2015 р № 7609/0/60-15 та в межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (далі – Положення), НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, встановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання, роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП. Механізми формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, а також розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, визначені порядками формування зазначених цін і тарифів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі – Постанова № 869).

Стосовно питання встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», тарифи на комунальні послуги суб’єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.

Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг Постановою № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (далі – Порядок 1), яким визначено механізм формування зазначених тарифів для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання.

Нормами Порядку визначено, що формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Згідно із положеннями Порядку 1 до складу планованої виробничої собівартості включаються прямі матеріальні витрати, зокрема, витрати на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, інших видів технологічного палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси.

Відповідно до пункту 8 Порядку 1, у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

З 01 квітня 2015 року постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 584 граничний рівень ціни на природний газ для виробництва теплової енергії для потреб населення збільшено на 128,7% і встановлено на рівні 2994,30 грн/тис. куб.м (з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для суб`єктів господарювання усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом), а також відповідними постановами НКРЕКП з квітня 2015 року підвищена вартість виробництва теплової енергії ТЕЦ, ТЕС, АЕС для потреб населення з урахуванням вказаних цін на природний газ. В завязку з цим здійснено перегляд тарифів на теплову енергію для потреб населення, шляхом коригування лише паливної складової діючих тарифів, витрат на електроенергію, собівартості виробництва теплової енергії ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС.

Враховуючи те, що близько 95 % вартості в тарифах на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (без податку на додану вартість) становлять витрати на теплову енергію, а решта – витрати на утримання абонентської служби, вартість холодної води (складова послуги з централізованого постачання гарячої води), послуги банків по збору платежів від споживачів тощо, НКРЕКП скориговано та постановою від 31.03.2015 № 1171 з 01.05.2015 встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для населення, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 17.04.2015 за № 433/26878 та набрала чинності з дня її офіційного опублікування 08.05.2015 в «Офіційному віснику України». В цей же час постановою НКРЕКП від 31.03.2015 № 1169 скориговано діючі тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків, яка набрала чинності з 01.04.2015року.

Прийняті постанови зі структурами розміщені на офіційному вебсайті НКРЕКП за адресою: www.nerc.gov.ua у розділі Рішення НКРЕКП/ Постанови/2015 року.

Стосовно питання встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, визначений Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (далі – Порядок 2).

НКРЕКП, відповідно до вимог Порядку 2, встановила ПАТ «АК «Київводоканал» економічно обґрунтовані тарифи (таблиця 1).

Таблиця 1

Тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «АК «Київводоканал»

№ зп	№, дата Постанови Комісії	дата набуття чинності Постанови	Тарифи встановлені Комісією грн. за 1 куб. м (без ПДВ)
			водопостачання	водовідведення
1	№ 756 від 18.06.2014	01.07.2014	3,24	2,98
2	№ 969 від 31.03.2015	01.05.2015	3,83	3,41

Крім того, НКРЕКП відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 532, прийнята постанова від 31.03.2015 № 970, зареєстрована Міністерством юстиції України 20.04.2015 за № 437/26882, про встановлення ПАТ «АК «Київводоканал» тарифів: на послугу з централізованого постачання холодної води – 5,42 грн за 1 куб. м (з ПДВ); на послугу з централізованого водовідведення – 4,82 грн за 1 куб. м (з ПДВ). Дана постанова набрала чинності з 12.05.2015.

Також повідомляємо, що на нараді від 30.03.2015 з питань встановлення ПАТ «АК «Київводоканал» тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) були присутні представники Київської міської ради (Клюс О.В., Каретко В.О., Велімовський А.Р., Костюшко О.П.) та Київської міської державної адміністрації (Новицький Д.Ю., Яструбинський В.І.).

Стосовно питання встановлення тарифів на електричну енергію.

Комісія, відповідно до повноважень, визначених Положенням, в тому числі, бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сфері функціонування ринку електричної енергії, розробляє і затверджує порядки (методики) формування цін і тарифів на товари (послуги), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій та суб'єктами, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері електроенергетики, установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; здійснює контроль за цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках.

НКРЕКП здійснює регулювання цін (тарифів) на товари (послуги) суб'єктів природних монополій в паливно-енергетичному комплексі України, керуючись принципами, визначеними чинним законодавством, головним з яких є принцип балансу економічних інтересів споживачів та виробників, їх товарів і послуг, та забезпечення повного відшкодування споживачем економічно обґрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії.

Законом України «Про електроенергетику» передбачено ринкове формування тарифів на електричну енергію.

Необхідність приведення тарифів на електричну енергію до економічно обґрунтованого рівня передбачено:

Програма Кабінету Міністрів України та Стратегія сталого розвитку «України-2020»

Коаліційна угода, укладена учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання та підписаної Політичною партією «Народний фронт», Партією «Блок Петра Порошенка», Політичною партією «Об'єднання «Самопоміч», Радикальною партією Олега Ляшка, Політичною партією Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»

Нормативні документи, які регулюють розрахунок тарифів на електроенергію для населення:

• постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»
• Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.96 №15/1, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08.08.96 1996 за № 433/1458 (із змінами) ( пункт 3.7.4)
• Тимчасова методика розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою НКРЕ від 06.05.98 № 564.
• Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕ від 15.08.2013 № 1110

Відповідно до цих нормативних документів роздрібні тарифи формуються за ринковою формулою, яка складається із:

• закупівельної ціни електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії та/або у безпосередніх виробників електричної енергії;
• тарифу на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідного класу напруги ліцензіата з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на території ліцензованої діяльності якого перебуває споживач;
• складової, яка забезпечує покриття витрат з постачання електричної енергії (тариф на постачання);
• нормативних технологічних витрат у місцевих (локальних) електричних мережах.

Тарифи на передачу та постачання електричної енергії формуються відповідно до Тимчасової методики розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою НКРЕ від 06.05.1998 № 564.

Відповідно до методики споживачі об’єднані у дві групи: 1 група – суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи – підприємці, 2 група – міське та сільське населення

Крім того, споживачі електричної енергії розподіляються за двома класами напруги відповідно до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.98 № 1052, 1 клас напруги – із ступенем напруги 27,5 кВ та вище, 2 клас напруги – менше 27,5 кВ.

Тарифи на передачу та постачання електричної енергії для кожної енергопостачальної компанії різні і залежать від багатьох факторів, а саме: структури та стану електричних мереж, витрат електроенергії в мережах, структури та обсягів споживання електроенергії, площі території, що обслуговується тощо.

Технологічні витрати в мережі розраховуються та затверджуються відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕ від 15.08.2013 № 1110.

Оптова ринкова ціна на електроенергію визначається як середньозважена величина вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, що продають електричну енергію в Оптовий ринок, витрат на диспетчеризацію та утримання магістральних та міждержавних електромереж, витрат на забезпечення функціонування ОРЕ та ряду додаткових загальнодержавних витрат (збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на теплову та електричну енергію, компенсація пільгових тарифів для деяких категорій споживачів, у першу чергу населення, тощо). Структуру оптової ціни дивитись http://www.nerc.gov.ua/?id=15338.

Слід зазначити, що питома вага оптової ринкової ціни на електричну енергію (далі – ОРЦ) в структурі роздрібних тарифів складає близько 80%, рівень якої залежить передусім від фактору зміни цін на первинні енергоносії – ядерне паливо, вугілля, природний газ, мазут. При цьому, має місце значна залежність від зовнішніх джерел постачання: 100% закупівель ядерного палива, 75% газу. ОРЦ формується щомісячно на Оптовому ринку електроенергії відповідно до обсягів продажу та ціни вироблення електроенергії генеруючими компаніями ТЕС, АЕС, ГЕС, ТЕЦ, ВЕС, а також враховує зміни цін на первинні енергоносії і затверджується НКРЕКП щомісяця.

Роздрібні тарифи єдині на території України для всіх споживачів (крім населення) незалежно від галузі та диференціюються лише за класами напруги (1 та 2 клас).

Разом з тим на сьогодні, відповідно до чинних актів Кабінету Міністрів України та законів України, окремі групи споживачів мають фіксовані (пільгові) тарифи, а енергопостачальні компанії − втрати, які виникають від різниці між ринковим і фіксованим (пільговим) тарифом. Сума дотацій, що надаються енергопостачальним компаніям для покриття збитків від постачання електроенергії таким споживачам включається до складу ОРЦ.

Тарифи на електричну енергію для населення також розраховуються за ринковою формулою відповідно до Порядку розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» та Тимчасової методики розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою НКРЕ від 06.05.1998 № 564.

Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, у квітні 1999 року були встановлені на економічно обґрунтованому рівні.

Протягом тривалого періоду вони не змінювалися, лише у 2006 році тарифи на електроенергію для населення двічі збільшувалися по 25 % (з 1 травня та з 1 вересня). Наступна зміна тарифів для населення відбулася протягом 2011 та 2012 років шляхом впровадження блочних тарифів на електроенергію (введення градації різних рівнів тарифів для окремих груп споживачів в залежності від обсягів споживання). 1 червня 2014 року прийнято рішення щодо підвищення тарифів на електричну енергію для населення в межах від 10 % до 40 % в залежності від обсягів споживання електроенергії, середнє зростання становило 14%.

В той же час, протягом 2006 – 2014 років відбулось зростання середньозваженого роздрібного тарифу на електричну енергію з 30,4 до 122,8 коп./кВт∙год з ПДВ, або в 4 рази.

Зазначене пояснюється тим, що протягом 2006-2014 років відбулося суттєве зростання вартості енергоносіїв та відбувся об’єктивний процес зростання суми дотування окремих категорій споживачів внаслідок застосування фіксованих (знижених) тарифів на електроенергію (обсяги перехресного субсидіювання) відповідно до Законів України та рішень Кабінету Міністрів України.

Дотації протягом 2006 – 2014 років зросли з 5,4 млрд. грн. до 40,8 млрд. грн (без ПДВ) або в 7,5 разів. Так, за 2014 рік ці дотації склали – 40,8 млрд.грн. (без ПДВ), що складає понад 30 % в структурі ОРЦ (довідково: станом на 01 січня 2015 року ОРЦ становить 98,8 коп. за 1 кВт∙год (без ПДВ).

Також, одним із факторів зростання середньозваженого роздрібного тарифу на електричну енергію є девальвація гривні до американського долара.

У зв’язку з цим відбувався об'єктивний процес зміни рівня оптової ринкової ціни електроенергії та витрат на її передачу і постачання в сторону збільшення. Внаслідок цього, у січні 2015 року діючі тарифи на електроенергію для населення відшкодовували лише близько 21 % економічно обґрунтованих витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії. Тобто населення фактично оплачує в середньому менше ніж ¼ реальної вартості електричної енергії.

Різниця в тарифах для населення між фіксованими та ринковими рівнями компенсується енергопостачальним компаніям через механізм дотацій за рахунок промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій та інших споживачів. Тобто відбувається перехресне субсидіювання населення за рахунок інших споживачів. Таким чином, на сьогодні непобутові споживачі через необхідність дотування населення сплачують за електричну енергію на 26 % дорожче.

Отже, з метою економії енергоресурсів та зменшення навантаження на державний бюджет, пріоритетним завданням вдосконалення державної тарифної політики в електроенергетиці є приведення тарифів на електричну енергію для населення та інших споживачів, для яких застосовуються знижені тарифи на електроенергію, до економічно обґрунтованого рівня, що дозволить скоротити обсяги перехресного субсидіювання в електроенергетиці, що є цільовим завданням Програми діяльності Кабінету Міністрів України ( розділ Нова політика енергетичної незалежності) та Стратегії сталого розвитку «України-2020».

Варто зазначити, що пунктом 2 розділу ХІІ Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання та підписаної Політичною партією «Народний фронт», Партією «Блок Петра Порошенка», Політичною партією «Об'єднання «Самопоміч», Радикальною партією Олега Ляшка, Політичною партією Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», передбачена поетапна ліквідація перехресного субсидіювання та вирівнювання цін на природний газ та електричну енергію, а також поступова ліквідація перехресного субсидіювання (багаторівневої тарифної системи) шляхом встановлення цін та тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно обґрунтованому рівні та одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально-вразливим верствам населення (протягом 2015-2017 років).

Крім того, виконуючи положення Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки, за ініціативи НКРЕКП 23 лютого 2015 року відбулось засідання постійно діючого тристороннього дорадчого органу при НКРЕКП, до складу якого входять представники Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об''єднань профспілок на національному рівні, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та НКРЕКП, на якому відбулось обговорення рішення про підвищення тарифів на електроенергію для населення (в залежності від обсягів споживання).

Зважаючи на викладене, Комісія прийняла постанову від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», що дозволить зменшити розрив між рівнем реальних витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії та фіксованим тарифом, за яким на цей час населення сплачує за спожиту електроенергію. При цьому середньозважене зростання тарифів становить 45,2 %.

Для розрахунку тарифу на електроенергію, що відпускається населенню, враховувались Прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2015 рік, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2014 № 404 (у редакції постанови КМУ від 22.12.2014 року № 707 (прогноз, сценарій 2), зокрема індекс споживчих цін, який складає – 117,9. Таким чином, запропоновано збільшення тарифу 1 блоку на 17,9% (внаслідок необхідності округлень тарифів збільшення становить 19%).

Крім того, постановою передбачено поетапне збільшення тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню.

Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, затверджені постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 за № 231/26676, наведено нижче у Таблиці 2.

Таблиця 2

Етапи підвищення
		З 01.04.2015	З 01.09.2015	З 01.03.2016	З 01.09.2016	З 1.03.2017
Середнє зростання тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню до попереднього тарифу	Тариф	51,2	62,8	77,3	97,28	122,77
	% зростання	45,2%	23%	23%	26%	26%
Тариф 1 блоку (для населення, яке споживає до 100 кВт·год (150 для сільської місцевості)(у тому числі, яке проживає в будинках обладнаних, кухонними електроплитами)	Тариф	36,6	45,6	57	71,4	90
	% зростання	19 %	25%	25%	25%	26%
Тариф 2 блоку (для населення, яке споживає понад 100 кВт·год до 600 кВт·год електроенергії на місяць)	Тариф	63	78,9	99	129	168
	% зростання	50 %	25%	25%	30%	30%
Тариф 3 блоку (для населення, яке споживає понад 600 кВт·год електроенергії на місяць)	Тариф	140,7	147,9	156	163,8	168
	% зростання	5%	5%	5%	5%	3%
Тариф для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу незалежно від обсягів споживання електроенергії	Тариф	36,6	45,6	57	71,4	90
	% зростання	19%	25%	25%	25%	26%
Тариф для гуртожитків (які підпадають під визначення «населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку»)	Тариф	36,6	45,6	57	71,4	90
	% зростання	19%	25%	25%	25%	26%
Тариф для населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об’єднане шляхом створення юридичної особи, крім гуртожитків	Тариф	63	78,9	99	129	168
	% зростання	50%	25%	25%	30%	30%
Тариф на електроенергію, що відпускається релігійним організаціям, дитячим центрам «Артек» і «Молода гвардія» та міському електричному транспорту	Тариф	63	78,9	99	129	168
	% зростання	50%	25%	25%	30%	30%

Реалізація зазначених заходів дасть можливість з 1 березня 2017 року привести тарифи на електроенергію для побутових споживачів до економічно обґрунтованого рівня, який діяв у січні 2015 року (122,8 коп. кВт∙год. з ПДВ) та розрахований без врахування дотаційних сертифікатів, що у свою чергу дозволить обмежити темпи зростання роздрібних тарифів на електричну енергію для інших (непобутових) споживачів.

Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.

Крім того, статтею 15 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що рішення комісій, які є нормативно-правовими актами, не підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) і функціонування оптового ринку електричної енергії. Рішення комісій, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом. Проекти рішень комісій, які є нормативно-правовими актами, оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», зокрема на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: www.nerc.gov.ua (розділ «Рішення Комісії» – підрозділ «Постанови» – підрозділ «2014 року»).

Постанови Комісії щодо встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, зокрема, для потреб населення не підлягають державній реєстрації у Мін’юсті України, а постанови щодо встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для потреб населення – підлягають.

З огляду на викладене, в умовах постійного зростання основних складових тарифів, зокрема, вартості газу, електричної енергії, паливно-енергетичних та матеріальних ресурсів приведення тарифів на комунальні послуги (централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване опалення та постачання гарячої води) до економічно обґрунтованого рівня є необхідним заходом для належного функціонування підприємств, що забезпечують споживачів комунальними послугами.

Водночас, вимогами статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

Член Комісії      Р. Машляківський