23 жовтня 2018 року, м. Київ - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, провела аналіз стану регулювання тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування, яким від НКРЕКП були передані функції регулювання теплопостачальних підприємств. За результатами проведеногу моніторингу було зафіксовано випадки зростання тарифу на 10-20%, в окремих випадках до 50%, без врахування збільшення вартості паливної складової, а саме природного газу.

Така ситуація найбільш виражена в окремих населених пунктах Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької і Полтавської областей, а також у містах Луцьку, Житомирі, Івано-Франківську та Тернополі.

Наприклад, різниця між середньозваженим тарифом ліцензіатів НКРЕКП на теплову енергію для населення та встановленими органами місцевого самоврядування міста Миколаївка та Івано-Франківська складає 70,3% та 41% відповідно.

На особливу увагу заслуговує ситуація, яка склалась в окремих населених пунктах Київської області, де різниця між тарифами становить: Славутич – 27,6%; Вишневе – 26,6%; Боярка – 37,7%; Васильків – 19,4%.

Аналогічна ситуація у Львівській області: Стебник – 24,8%; Червоноград – 20,0%; Дрогобич – 28,7%; Борислав – 27,4%; Жовква – 14,1%.

Більше інформації про позицію органів місцевого самоврядування до та після отримання повноважень щодо встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги наведено в презентації нижче.

Незважаючи на постійну роботу НКРЕКП, зокрема у частині забезпечення та вдосконалення нормативно-правового поля діяльності підприємств сфери теплопостачання, з метою запобігання їх збитковості хотілось би звернути увагу на ситуацію, яка протягом останніх років штучно створювалась (не без участі представників окремих органів місцевого самоврядування) навколо питання тарифоутворення у сфері теплопостачання та компетентності Регулятора у частині виконання  повноважень щодо встановлення тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення (ЦО) та постачання гарячої води (ЦПГВ).

Напередодні опалювального сезону 2018/2019 р. починає набирати оберти нова хвиля звернень ліцензіатів та органів місцевого самоврядування за підтримки окремих народних депутатів, депутатів місцевого рівня та представників громадських організацій, центральних органів виконавчої влади щодо тарифів на теплову енергію та послуги з ЦО та ЦПГВ.

На адресу Національної комісії почали надходити численні звернення органів місцевого самоврядування всіх рівнів, надіслані листами Кабінету Міністрів України з офіційними заявами, зокрема, щодо введення мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги, що є незрозумілим з огляду на те, що протягом останніх трьох місяців до НКРЕКП масово надходили звернення (заяви) щодо критичного  фінансово-економічного становища підприємств теплоенергетики спричиненого «некомпетентними діями НКРЕКП щодо встановлення економічно необґрунтованих тарифів» та вимогами вирішити питання щодо відшкодування «різниці в тарифах».

Так, Асоціація міст України 24 вересня 2018 року проводила в м. Тернопіль День діалогу з владою за участі Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б., керівників міністерств і відомств України, де розглядались проблемні питання від органів місцевого самоврядування та пропозиції їх вирішення, зокрема у сфері житлово-комунального господарства, де також йшла мова про «негативний вплив існуючої заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання та водопостачання і водовідведення за 2016-2018 роки та загалом на фінансово-економічний стан підприємств і галузі».

На зазначеній зустрічі обговорювались такі питання:

• існуюча заборгованість з різниці в тарифах на послуги теплопостачання та водопостачання і водовідведення за 2016-2018 роки;
• частина органів місцевого самоврядування змушена компенсувати збитки надавачів комунальним послуг, яким НКРЕКП встановила економічно необґрунтовані  тарифи;
• довготривала процедура коригування тарифів для підприємств теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення у випадку зміни вартості газу, електроенергії, мінімальної заробітної плати, інших регульованих державою складових, призводить до виникнення різниці в тарифах;
• неможливість проведення підприємствами водопостачання та водовідведення взаєморозрахунків щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018  №110;
• занадто тривалий строк публікації в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр" затверджених НКРЕКП тарифів на послуги, внаслідок чого виникає значна різниця в тарифах.

Окремі звернення носять суто заполітизований, некомпетентний, упереджений та необ'єктивний характер, зокрема, депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області у зверненні до Прем’єр-міністра України Гройсмана В. Б. вказує на «астрономічне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, які постійно необґрунтовано зростають. Підвищені тарифи на житлово-комунальні послуги, які розраховує НКРЕКП, є економічно невиправданими».

Наведемо кілька характерних прикладів заяв деяких органів місцевого самоврядування щодо встановлення НКРЕКП «завищених в рази тарифів на теплову енергію», що носять суто популістський характер і прямо протирічать подальшим діям цих органів.

Так, Житомирська міська рада рішенням від 14.07.2016 № 255 вимагала від Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України встановити мораторій на підвищення тарифів.

Міський голова міста Житомир Сухомлин С.І. звинувачував НКРЕКП у встановленні необґрунтовано завищених тарифів і запевняв мешканців міста про суттєве зниження тарифів на послуги з ЦО та ЦПГВ при переході КП «Житомиртеплокомуненерго» під регулювання місцевими органами.

Проте  рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.10.2017 № 954 тарифи на теплову енергію для потреб населення були встановлені на тому ж рівні і цим же рішенням було передбачено виділення коштів для компенсації різниці в тарифах на послуги з ЦО та ЦПГВ у сумі 3 566 тис. грн за IV квартал 2017 року та 4 490 тис. грн за I квартал 2018 року.

Слід зазначити, що 17 жовтня 2018 року відбулося засідання виконавчого комітету Житомирської міської ради, на якому пунктом 6 розглядалося питання встановлення тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які на 12,6% вище, ніж діючи (діючий тариф для споживачів з будинковими приладами обліку – 1233,46 грн/Гкал з ПДВ, запропонований для встановлення – 1389,19 грн/Гкал з ПДВ).

Депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області у зверненні до Прем’єр-міністра України Гройсмана В. Б. переконливо просить допомогти м. Кременчуку і жителям міста в наступному:

«1. Встановити заборону (мораторій) з 01.10.2018 року на підвищення цін і тарифів для населення на житлово-комунальні послуги.

2. Закликати керівників підприємств утриматися від нарахування завищених і економічно необґрунтованих платежів на ЖКП.

…..

5. Вказати виконавчому комітету Кременчуцької МР при формуванні бюджету міста на 2019 р. передбачити:

5.1 100% компенсацію в тарифах на ЖКП за 2018-2019 рр.

5.2. 100% компенсацію різниці між встановленими тарифами на ЖКП та їх економічно-обґрунтованим рівнем на 2019 р.

…..

9. Розглянути питання про виділення цільових субвенцій для м. Кременчук на 2019 рік:

9.1. На суму компенсації різниці між встановленими тарифами на ЖКП та їх економічно-обґрунтованим рівнем за 2018-2019 рр.».

Національна Комісія наголошує, що на території м. Кременчук не має ліцензіатів НКРЕКП, тарифи на теплову енергію і послуги з ЦО та ЦПГВ встановлюють органи місцевого самоврядування. 

Поряд з цим необхідно звернути на той факт, що визначення так званої «різниці в тарифах» з Державного бюджету відбувається непрозоро та часто проходить із зловживаннями. Так, за інформацією, яка знаходиться  у відкритому доступі за результатами ревізій Держаудитслужби у 2017 році виявлено  зайве отримання 1,8 млн. грн субвенцій на покриття різниці в тарифах на ЦО.

Нагадаємо, що в рамках процесу дерегуляції та передачі частини повноважень на місцевий (регіональний) рівень НКРЕКП у 2017 році частину ліцензіатів з теплопостачання, що виробляють менше 170 тис. Гкал або транспортують та постачають менше 145 тис. Гкал, а також для ліцензіатів з більшими обсягами, але які мають рівень забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії менше ніж 90%, - передано під регулювання органів місцевого самоврядування.

Такими чином, окремі місцеві органи влади отримали більші повноваження в частині ліцензування та встановлення тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги.

НКРЕКП заявляє про неприпустимість використання політичних заяв деякими органами місцевого самоврядування щодо нібито встановлення Національною Комісією завищених в рази тарифів на теплову енергію. Такі заяви носять суто популістський характер і прямо протирічать діям цих органів.

Національна комісія, дотримуючись вимог законодавства, зокрема визначених Законом про НКРЕКП основних принципів діяльності, а саме законності, компетентності та відповідальності за прийняті рішення, відкритості, прозорості, гласності, врахування громадської думки та доступності процесу державного регулювання, що забезпечується шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті НКРЕКП, онлайн-трансляцій засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, публікацій у засобах масової інформації, інтерв’ю, а також виступів Голови та членів НКРЕКП, повністю виключає питання заполітизованості та популістичності процедури тарифоутворення.