НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

НАКАЗ

05.05.2021                    № 16-од

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ НКРЕКП

05.05.2021 № 16-од

 

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2023 – 2024 роки)

 

1. Мета

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України та ЄС.

2. Аналіз поточної ситуації

З часу заснування першого Регулятора енергетичного сектору та сфери комунальних послуг в Україні основні проблеми були пов’язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію між Україною та ЄС). У рамках інтеграційного процесу найбільш важливою подією для Регулятора стала реалізація положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон про НКРЕКП), який набрав чинності 26 листопада 2016 року. У 2017 році було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», що разом з раніше прийнятим Законом України «Про ринок природного газу» (2015 рік) забезпечило виконання зобов’язань України щодо прийняття первинного законодавства відповідно до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС. 19.12.2019 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг», згідно з яким НКРЕКП знову була віднесена до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Прийняті зміни до законодавства не врегульовують повною мірою питання щодо незалежності Регулятора відповідно до положень Третього пакета енергетичного законодавства ЄС.

У частині ринку електричної енергії протягом 2020 року основні зусилля Регулятора були спрямовані на розробку та вдосконалення актів вторинного законодавства щодо реформування ринку електроенергії з метою приведення законодавства України у відповідність до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС, становлення функції моніторингу ринку електричної енергії, оперативного реагування та врегулювання проблемних питань, що виникали в ході функціонування нещодавно запровадженої нової моделі ринку, захисту прав споживачів.

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачені положення, зокрема, щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі «єдиного» покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів систем розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання «останньої надії»;

захисту прав споживачів. 

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» у 2019 році розпочалась структурна трансформація ринку електричної енергії, заснована на принципах та засадах, передбачених законодавством Енергетичного Співтовариства і які на практиці застосовуються на ринках електричної енергії країн ЄС.

З 01.01.2019 було відкрито/лібералізовано роздрібний ринок електричної енергії в Україні за новими правилами та механізмами роботи.

Основні умови діяльності учасників роздрібного ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила роздрібного ринку). Правила роздрібного ринку визначають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру зміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Взаємовідносини між учасниками роздрібного ринку також визначаються й іншими нормативно-правовими актами, зокрема Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку, затвердженими НКРЕКП.

Система договірних відносин у новій моделі роздрібного ринку електричної енергії розроблена Регулятором таким чином, щоб забезпечити максимальну простоту і легкість для споживача, у тому числі побутового та малого непобутового споживача, обирати, змінювати, поєднувати в різні періоди часу найбільш вигідні комерційні пропозиції постачальників електричної енергії.

З 01.07.2019 розпочався новий відлік принципів функціонування оптової частини ринку електричної енергії. Основними структурними змінами в оптовому сегменті ринку електричної енергії, які відбулись у зв’язку з реформою ринку електричної енергії, стали:

перехід від моделі «єдиного покупця» до моделі двосторонніх договорів та балансуючого ринку (поява нових сегментів ринку (ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, двосторонні договори) та лібералізація відносин на них);

поява нових інфраструктурних суб’єктів господарювання, зокрема: ДП «Оператор ринку» (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку), ДП «Гарантований покупець» (гарантування купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за «зеленим» тарифом), ПрАТ «НЕК «Укренерго» (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на балансуючому ринку та придбання/надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг); 

поява нового виду учасників ринку – трейдерів (суб’єктів господарювання з перепродажу електричної енергії);

реалізація учасниками ринку покладених на них спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільного інтересу, зокрема спеціальних обов’язків із забезпечення доступності електричної енергії для населення (постанова Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483). 

Окрім того, всі виробники електричної енергії, що мають намір реалізувати вироблену електричну енергію на нових ринках (окрім виробників, що виробляють електричну енергію з ВДЕ та лише для власних потреб), перейшли до формування вартості електричної енергії за ринковими механізмами (ВДР, РДН та інші). У частині тарифів на теплову енергію, що відпускається споживачам підприємствами, що виробляють теплову енергію комбінованим способом виробництва теплової та електричної енергії, система формування тарифів забезпечує самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат.

У 2020 році посилилась критична ситуація на ринку електричної енергії через стрімке нарощування потужностей об’єктів альтернативної енергетики, що призвело до збільшення фінансового навантаження на ДП «Гарантований покупець» та Оператора системи передачі. Така ситуація спричинила у 2020 році зростання заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед суб’єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. З метою вирішення критичної ситуації Верховною Радою України було прийнято Закон України від 21.07.2020 № 810-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» (далі – Закон № 810-IX), який набрав чинності 01 серпня 2020 року. Законом № 810-IX були, зокрема, запроваджені понижуючі коефіцієнти до «зелених» тарифів (для сонячних та вітрових електростанцій).

На виконання Закону № 810-IX НКРЕКП з 01.08.2020 переглянула рівні «зелених» тарифів з урахуванням понижуючих коефіцієнтів.

З метою стабільного функціонування ринку НКРЕКП проводилась масштабна нормативна та організаційно-технічна робота, зокрема протягом 2020 року було прийнято постанови НКРЕКП, якими вдосконалено Методику (порядок) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, Кодекс систем розподілу, Кодекс системи передачі, Правила ринку, Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, форми звітності для учасників ринку електричної енергії (з передачі електричної енергії та з виробництва електричної енергії), Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, форми звітності щодо якості електропостачання, форми звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкції щодо їх заповнення, Порядок здійснення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії» передбачено завдання Регулятора щодо створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули операторам систем розподілу до підвищення ефективності. У зв’язку з цим на засіданнях НКРЕКП прийнято постанови:

від 26.08.2020 № 1607 «Про затвердження Змін до Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»;

від 26.08.2020 № 1608 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23 липня 2013 року № 1009»;

від 26.08.2020 № 1609 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 26 липня 2013 року № 1029»;

від 26.08.2020 № 1610 «Про затвердження Змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії»;

від 07.10.2020  № 1833 «Про внесення змін до додатка до Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 11.07.2013 № 899;

від 21.10.2020 № 1936 «Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175.

На засіданні у формі відкритого слухання 09.12.2020 НКРЕКП постановами від №№ 2355 – 2386 прийняла рішення про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01 січня 2021 року для 25 операторів систем розподілу.

Згідно із затвердженою методикою багаторічного стимулюючого регулювання передбачається досягнення операторами систем розподілу встановлених показників якості послуг (індексів середньої тривалості довгих перерв (технологічних порушень в електричних мережах ліцензіата та запланованих без попередження споживача) в електропостачанні на рівнях напруги 0,4 – 20 кВ (SAIDI)): 150 хвилин у міській місцевості та 300 хвилин у сільській місцевості протягом 13 років після переходу на стимулююче тарифоутворення (постанови НКРЕКП від 23.07.2013 № 1009 та від 05.10.2018 № 1175). Відповідно до методики операторам систем розподілу встановлюються щорічні цільові показники  SAIDI.

Нова методика передбачає для операторів систем розподілу зниження до 5 % доходу за недотримання показників якості послуг, що буде стимулювати операторів систем розподілу підвищувати якість послуг.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства шляхом створення регіонального ринку природного газу.

З прийняттям Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон) у 2015 році розпочалося реформування ринку природного газу України. Законом визначено засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

З часу прийняття Закону Регулятором було прийнято низку актів вторинного законодавства згідно з вимогами Третього пакета енергетичного законодавства ЄС у формі, адаптованій для Енергетичного Співтовариства, на основі якого нині функціонує лібералізований ринок природного газу.

Пізніше Регулятором успішно реалізовано одну з ключових реформ в енергетичній галузі України – з 01.03.2019 ринок природного газу перейшов з місячного на добове балансування. Реалізація зазначеної реформи відбулася шляхом імплементації положень Регламенту комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014, що стимулює постачальників самостійно врегульовувати власні небаланси та розвиток оптового ринку газу, що в свою чергу збільшує привабливість українського газового ринку для енергетичних компаній та сприяє інтеграції до європейського газового ринку.

У 2019 році Регулятором запроваджено процедуру доступу до потужностей з обмеженнями (Short haul services), що забезпечує можливість трейдерам транспортувати газ транзитом через територію України між країнами ЄС за зниженими тарифними ставками та надає доступ до газосховищ для зберігання природного газу в режимі «митний склад» (можливість зберігання природного газу в підземних газосховищах України протягом 1095 днів без сплати податків та митних зборів). 

Зазначені зміни сприяють підвищенню рівня завантаження українських газосховищ, потужність яких є найбільшою в Європі. За даними Оператора газосховищ, рівень наповнення українських газосховищ у кінці сезону закачування 2020 року становив понад 90 %. При цьому вперше третину цих запасів створили іноземні замовники послуг зберігання.

Ураховуючи зазначене, Україна може бути органічним кандидатом для створення Східноєвропейського газового хабу.

Відповідно до статті 24 Закону та з урахуванням отриманого НКРЕКП позитивного висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства від 17.12.2019 № 4/19 до попереднього рішення НКРЕКП про сертифікацію ТОВ «Оператор ГТС України», затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2019 № 2482, НКРЕКП постановою від 24.12.2019 № 3010 прийнято остаточне рішення про сертифікацію оператора газотранспортної системи – ТОВ «Оператор ГТС України» за моделлю ISO, яке набрало чинності з 01 січня 2020 року. Так, з 01.01.2020 на ринку природного газу України діє незалежний оператор ТОВ «Оператор ГТС України». Постановою НКРЕКП від 23.12.2020 № 2679 затверджено Програму відповідності ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». 

Регулятором також було змінено методологію визначення вартості послуги розподілу природного газу. Споживач оплачує послуги розподілу рівними частинами протягом року на основі замовленої потужності. Зазначений підхід надає низку переваг, а саме оплата за послуги розподілу природного газу рівними частинами дозволяє уникнути великого навантаження на споживача в опалювальний період, а рівномірні надходження коштів дозволять газорозподільним підприємствам забезпечити високий рівень обслуговування газорозподільних мереж та їх складових. Таким чином, з 01.01.2020 встановлено тарифи для операторів газорозподільних систем як плату за замовлену потужність.

Також на початку 2020 року повною мірою було здійснено імплементацію Регламенту ЄС 459/2017, у зв’язку з чим розподіл потужності на міждержавних з’єднаннях здійснюється на європейських аукціонних платформах на різні періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед та протягом доби. Регулятором було погоджено вибір Оператором ГТС аукціонних платформ для розподілу потужності в точках входу/виходу на міждержавних з’єднаннях: GSA платформа – для розподілу потужності на кордоні з Польщею та платформа RBP – на кордонах з Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою, Росією та Білоруссю. Перший аукціон з розподілу потужності на міждержавних з’єднаннях відбувся 06.07.2020.

Окрім того, було впроваджено зміни у правилах врегулювання договірних перевантажень згідно з вимогами Рішення Комісії (ЄС) № 2012/490 від 24.08.2012, а також передбачено зобов’язання Оператора ГТС укладати угоди про взаємодію (interconnection agreements) з Операторами ГТС суміжних країн згідно з вимогами Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30.04.2015.

З 01 серпня 2020 року ціни на природний газ для побутових споживачів не регулюються Кабінетом Міністрів України, а вільно встановлюються між постачальником та побутовим споживачем на ринкових умовах. Для забезпечення ефективного відкриття роздрібного ринку природного газу для побутових споживачів Регулятором здійснено заходи щодо вдосконалення та спрощення процедури зміни постачальника природного газу побутовими споживачами (постанова НКРЕКП від 10.06.2020 № 1080).

Так, для зміни постачальника природного газу побутовому споживачу необхідно направити новому постачальнику заяву-приєднання до умов договору із зазначенням персонального ЕІС-коду як суб’єкта ринку природного газу. Водночас участь або надання підтвердження з боку діючого постачальника природного газу у процесі зміни постачальника побутовим споживачем не потребуються. Усі подальші заходи, необхідні для завершення процедури зміни постачальника, будуть здійснюватися новим постачальником природного газу через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи та за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Разом з тим з метою забезпечення безперебійності постачання природного газу побутовим споживачам, які в силу об’єктивних обставин залишились без постачальника природного газу або якщо діючим постачальником не було виконано обов’язки, передбачені договором постачання природного газу, Регулятором було вдосконалено правила функціонування постачальника «останньої надії» на ринку природного газу та визначено випадки, за яких інформаційна платформа Оператора ГТС автоматично включає/виключає споживачів до/з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», якщо обраний на ринку  природного газу постачальник не може виконати зобов’язання з постачання природного газу цим споживачам (постанова НКРЕКП від 23.09.2020 № 1752).

НКРЕКП на постійній основі продовжує здійснювати заходи, направлені на вдосконалення положень актів вторинного законодавства, прийнятих на виконання вимог Закону, з урахуванням норм Директив та Регламентів Європейського Союзу.

Слід зазначити, що в листопаді 2020 року у звіті з імплементації Секретаріату Енергетичного Співтовариства відзначено, що Україною досягнуто найбільшого прогресу в реформуванні енергетичного ринку шляхом виконання зобов’язань, покладених у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, серед усіх інших Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства.

Україна як сторона Енергетичного Співтовариства зобов’язана здійснити транспозицію та імплементацію Регламенту (ЄС) № 1227/2011 щодо доброчесності та прозорості оптових енергетичних ринків у його адаптованій редакції. Тому на виконання міжнародних зобов’язань України, у межах повноважень, передбачених внесеними 19.12.2019 змінами до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», за підтримки Секретаріату Енергетичного Співтовариства (у рамках проєкту EU4Energy) НКРЕКП у 2020 році було розроблено та оприлюднено на офіційному сайті проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках», яким транспонуються в українське законодавство положення зазначеного Регламенту. 

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування загострив проблему неефективності його функціонування. Оскільки практично всі об’єкти централізованого водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад, це зумовило неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб’єкт володіє, управляє, контролює і при цьому ж здійснює тарифне регулювання суб’єктів природних монополій у цій сфері. 

Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг:

розроблено концептуальні засади єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання, проведення (впровадження) якої сприяло вирішенню нагальних питань життєдіяльності підприємств та забезпечення балансу інтересів всіх суб’єктів відносин у сферах теплопостачання та надання комунальних послуг;

забезпечено належне нормативно-правове та методологічне підґрунтя для ефективного функціонування створеної Регулятором системи державного регулювання у сфері теплопостачання та враховано такі системні вимоги чинного законодавства, як, зокрема, забезпечення економічної обґрунтованості тарифів, гарантування якості та надійності послуг, відкритості та прозорості процесу встановлення тарифів, організації системи звітності, впровадження стимулюючого тарифоутворення у сфері теплопостачання;

створено умови для сталого та беззбиткового функціонування теплопостачальних підприємств шляхом безпосередньої реалізації НКРЕКП своїх повноважень щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію та комунальні послуги ліцензіатам НКРЕКП; 

забезпечено контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках у сфері теплопостачання;

забезпечено контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема за дотриманням структури встановлених тарифів  та схвалених інвестиційних програм;

забезпечено постійний моніторинг результатів державного регулювання сфери централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 55 суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема шляхом встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, схвалення інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, визначення та встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води.

За підсумками 2020 року відзначається позитивний вплив державного регулювання на результати діяльності підприємств сфери централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, обумовлений трьома головними факторами: 

удосконалення механізмів формування та встановлення тарифів, схвалення інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення шляхом прийняття постанов НКРЕКП: від 25.02.2020 № 486 «Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 2016 року № 302», від 17.06.2020 № 1118 «Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 березня 2016 року № 364» та від 02.12.2020 № 2311 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 вересня 2017 року № 1131»;

продовження реалізації ІІ етапу реформування ринку електроенергії та реалізація ресурсо- та енергозберігаючих заходів інвестиційних програм. Завдяки цьому знизилась енергомісткість та підвищилась енергоефективність виробництва. Залишився на високому рівні (100 % у середньому) стан розрахунків підприємств за спожиті енергоресурси в кризових умовах. При цьому станом на 31.12.2020 з 55 ліцензіатів НКРЕКП не мають заборгованості за електроенергію 12 ліцензіатів (23 %), ще 22 ліцензіати (43 %) скоротили свою заборгованість перед енергопостачальниками у порівнянні з початком 2020 року загалом на 200,6 млн грн. Половина ліцензіатів підвищили енергоефективність виробництва: у водопостачанні 25 підприємств зменшили питомі витрати електроенергії в межах від 0,03 % до 21,7 %, завдяки чому їх споживання електроенергії скоротилось сумарно на  21,5 млн кВт або на 5 %. У водовідведенні  також 25 підприємств зменшили питомі витрати електроенергії в межах від 0,3 % до 54,6 %, а сумарні витрати –  на 7,4 млн кВт або на 3 %; 19 підприємств скоротили обсяг понаднормативних витрат і втрат води загальним обсягом на 14,4 млн куб. м або на 12 %.

У сфері теплопостачання НКРЕКП має повноваження щодо ліцензування підприємств з виробництва теплової енергії з обсягами виробництва більше 170 тис. Гкал та транспортування і постачання теплової енергії більше 145 тис. Гкал.

Введеним з 01.05.2019 в дію в повному обсязі Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – Закон № 2189) було істотно змінено принципи відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема запроваджено нову термінологію та класифікацію комунальних послуг, внесено зміни в організацію надання комунальних послуг з постачання теплової енергії. У зв’язку з цим НКРЕКП було вдосконалено нормативно-правову базу, якою регулюються питання формування та встановлення НКРЕКП тарифів, зокрема на теплову енергію та відповідні комунальні послуги.

За результатами проведеної нормотворчої роботи відповідно до вимог сьогодення на довгострокову перспективу було вдосконалено нормативно-правові засади регулюючого впливу НКРЕКП як органу державного регулювання сфери теплопостачання та надання комунальних послуг та протягом 2020 року вперше за новою методологією із застосуванням нормативного методу з елементами стимулюючого тарифоутворення встановлено економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води шляхом повного перегляду всіх технічних (кількісних) і економічних показників, а також забезпечено виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику між Урядом України та Міжнародним валютним фондом (згідно з Листом про наміри від 02.06.2020), зокрема в частині забезпечення перегляду всіх тарифів на опалення, встановлення яких належить до компетенції НКРЕКП, і офіційного їх прийняття для повного відображення вартості газу та негазових витрат (включаючи капітальні витрати).

Однією з передумов інтеграції енергетичного сектору України до енергетичних ринків ЄС є запровадження ринкових підходів до тарифного регулювання природних монополій, які базуються на застосуванні концепцій норми прибутку на інвестований капітал та регуляторної бази активів. Ураховуючи основні тенденції у країнах ЄС, подальший розвиток системи тарифного регулювання в Україні має базуватись на впровадженні механізмів багаторічного стимулюючого регулювання із застосуванням методів порівняльного аналізу ефективності компаній (бенчмаркінгу) та врахуванні показників якості послуг. 

Разом із ціновим регулюванням і регулюванням доступу до інфраструктури регулювання якості послуг є одним з основних завдань при регулюванні природних монополій. НКРЕКП здійснює роботу з удосконалення системи моніторингу та регулювання якості послуг в електроенергетиці, газовому секторі, сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення. 

 

3. Завдання та показники результатів їх виконання

Завдання	Найменування показника результату виконання завдання	Одиниця виміру	Джерело інформації	Звітний період		Плановий період
				2020 рік (звіт)	2021 рік (план)	2022 рік (проєкт)	2023 рік (прогноз)	2024 рік (прогноз)
Завдання 0401. Забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг
Підвищення ефективності у сферах енергетики та комунальних послуг (Запровадження ефективних правил діяльності енергетичних ринків, демонополізація та розвиток конкуренції на енергетичних ринках*)	040101. Кількість виданих та переоформлених ліцензій	шт.	Ліцензійний реєстр НКРЕКП	577	250	250	250	250
	040102. Кількість проведених перевірок	шт.	Рішення про проведення перевірок, посвідчення на проведення перевірок, акти за результатами проведення перевірок, План здійснення заходів державного контролю суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг	695	700	700	700	700
	040103. Рівень оснащення житлових будинків приладами обліку природного газу, де газ використовується населенням для приготування їжі	%	Звіти ліцензіатів про виконання інвестиційних програм	78	82	90	95	100
	040104. Індекси середньої тривалості довгих перерв (технологічних порушень в електричних мережах ліцензіата та запланованих без попередження споживача) в електропостачанні (SAIDI) для міської та сільської території на рівнях напруги 0,4 – 20 кВ	хв	Звіти ліцензіатів щодо показників надійності (безперерв-ності) електропо-стачання	686	650	614	577	541
Завдання 0402. Реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг
Забезпечення надійного постачання та моніторингу електроенергії та газу за конкурентними цінами (Забезпечення безпеки постачання електричної енергії та природного газу споживачам, інтеграції енергетичних ринків до європейських ринків*) Підвищення ефективності виробництва та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (Створення умов для безперебійної та беззбиткової діяльності підприємств, що надають комунальні послуги*)	040201. Кількість тарифів, установлених/переглянутих НКРЕКП у сфері електроенергетики, нафтогазовому комплексі, теплопостачання, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення	од.	Журнал обліку НКРЕКП	9127	8369	9055	9055	9083
	040202. Кількість затверджених ставок плати за приєднання до електричних мереж за: стандартне приєднання; нестандартне приєднання потужності; лінійну частину приєднання	од.	Журнал обліку НКРЕКП	22982	21040	21040	21040	21040
Забезпечення самоокупності діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках (Створення умов для безперебійної та беззбиткової діяльності підприємств, що надають комунальні послуги*)	040203**. Кількість встановлених нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію	од.	Журнал обліку НКРЕКП	17509	5808***	-	-	-
Завдання 0403. Сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів
Перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування (Запровадження ефективних правил діяльності енергетичних ринків, демонополізація та розвиток конкуренції на енергетичних ринках. Запровадження конкурентних умов стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Створення умов для безперебійної та беззбиткової діяльності підприємств, що надають комунальні послуги*)	040301. Кількість прийнятих рішень (постанов, розпоряджень) НКРЕКП	шт.	Журнал обліку НКРЕКП	2879	3000	3000	3000	3000
Завдання 0404. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг
Надходження інвестицій (Забезпечення безпеки постачання електричної енергії та природного газу споживачам, інтеграції енергетичних ринків до європейських ринків. Створення умов для безперебійної та беззбиткової діяльності підприємств, що надають комунальні послуги*)	040401. Кількість схвалених НКРЕКП інвестиційних програм ліцензіатів у сфері електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених НКРЕКП планів розвитку у нафтогазовому комплексі	шт.	Журнал обліку рішень НКРЕКП	256	206	208	208	208
	040402. Кількість ліцензіатів з розподілу електричної енергії, для яких прийняті рішення НКРЕКП щодо переходу до стимулюючого тарифоутворення	од.	Журнал обліку рішень НКРЕКП	25	3	-	-	-
Завдання 0405. Забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг
Розвиток системи захисту споживачів (Запровадження ефективних правил діяльності енергетичних ринків, демонополізація та розвиток конкуренції на енергетичних ринках.  Створення умов для безперебійної та беззбиткової діяльності підприємств, що надають комунальні послуги*)	040501. Кількість опрацьованих НКРЕКП звернень громадян	шт.	Електронний журнал НКРЕКП	14814	16000	16000	16000	16000
	040502. Кількість запитів на  інформацію	шт.	Електронний журнал НКРЕКП	558	750	750	750	750

 

* Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затверджена постановою КМУ від 12 червня 2020 року № 471.

** Пункт «040203. Кількість тарифів, установлених/переглянутих НКРЕКП у сфері захоронення та перероблення побутових відходів» вилучено згідно з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що вступили в дію з 01.05.2019. У зв’язку з цим пункт 040204 вважати відповідно пунктом 040203.

***У разі продовження терміну покладання на НАК «Нафтогаз України» спеціальних обов’язків (який триває до 01.05.2021) постачати природний газ виробникам теплової енергії на умовах та у порядку, визначених Положенням, затвердженим постановою КМУ від 19.10.2018 № 867, показники результатів виконання завдань буде скориговано.

 

4. Механізми виконання завдань, реалізація яких потребує фінансування з державного бюджету

Державні цільові програми – відсутні.

Інвестиційні програми (проєкти) – відсутні.

5. Бюджетна програма

№ з/п		КПКВК і назва бюджетної програми	КФКВ	Обсяги фінансування стратегічних цілей та завдань за бюджетними програмами (тис. грн)
				2021 рік (затверджено)		2022 рік (прогноз)		2023 рік (прогноз)		2024 рік (прогноз)
				Загальний фонд	Спеціальний фонд	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Загальний фонд	Спеціальний фонд
1		2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Завдання 0401. Забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг.  Завдання 0402. Реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.  Завдання 0403. Сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів. Завдання 0404. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг. Завдання 0405. Забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг.
1	2		3	4	5	6	7	8	9	10	11
	6341010 «Керівництво та управління у сферах енергетики та комунальних послуг»		0490	-	713 583,1*	-	793 788,6*	-	809 576,5*	-	852 055,3*
	УСЬОГО ЗА ПЛАНОМ ДІЯЛЬНОСТІ:

* Фінансування відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»  (2022 – 2024 роки (прогноз)).

Додаткові обсяги асигнувань, необхідні для виконання визначених загальнодержавних завдань, відсутні.

 

6. Очікувані результати

У 2022 році за результатами виконання запланованих завдань очікується:

підвищення ефективності функціонування об’єднаної енергетичної системи України. Створення умов для підвищення безпеки постачання електричної енергії та природного газу споживачам, інтеграції енергетичних ринків до європейських ринків, прозорої роботи Регулятора; технічної синхронізації з ENTSO-E;

удосконалення правил функціонування ринку електричної енергії;

стабілізація фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі;

удосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку природного газу України в умовах переходу до більш конкурентоздатного ринкового середовища;

підвищення ефективності планування розвитку систем передачі та розподілу електричної енергії;

модернізація (оновлення) електричних мереж;

покращення показників якості розподілу електричної енергії;

зменшення фактичних витрат електроенергії в розподільчих мережах, що покращить фінансово-економічну діяльність розподільчих підприємств;

покращення фінансово-економічного стану діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, через оперативне коригування тарифів на виробництво теплової енергії та своєчасне схвалення інвестиційних програм;

зменшення нормативних витрат газу, що покращить показники ефективності діяльності газорозподільних та газотранспортних підприємств;

підвищення показників зміни споживачами постачальника електричної енергії/природного газу;

забезпечення споживачів (зокрема побутових) приладами обліку природного газу, що сприятиме підвищенню ефективності споживання природного газу та впровадженню енергозберігаючих технологій;

забезпечення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання через оперативне коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання у разі зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси;

удосконалення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних заходів стосовно оснащення житлових будинків приладами комерційного обліку води та теплової енергії, що дозволить споживачам оплачувати лише фактично спожиті ресурси;

стабілізація фінансового становища ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, забезпечення беззбитковості їх діяльності;

підвищення рівня оплати спожитої електроенергії ліцензіатами НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері формування та встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та комунальні послуги в межах вимог чинного законодавства.

У 2023 та 2024 роках очікується:

створення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних передумов для запровадження інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях;

покращення показників якості розподілу електричної енергії;

зменшення фактичних витрат електроенергії в розподільчих мережах, що покращить фінансово-економічну діяльність розподільчих підприємств;

модернізація (оновлення) електричних мереж;

досягнення стовідсоткового забезпечення приладами обліку природного газу населення, що використовує природний газ для підігріву води та приготування їжі;

удосконалення механізмів функціонування ринку природного газу; 

підвищення показників зміни споживачами постачальника електричної енергії/природного газу;

розробка системи нормативно-правових актів вторинного законодавства, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у комунальній сфері, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг;

продовження встановлення ліцензіатам НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів та схвалення інвестиційних програм на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води;

удосконалення законодавства з метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфер централізованого водопостачання та водовідведення та теплопостачання;

перехід до стимулюючого регулювання у сферах централізованого водопостачання та водовідведення та у сфері теплопостачання;

реалізація пріоритетного напряму виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання в частині заміни (оновлення) теплових мереж ліцензіатів.

 

Т. в. о. начальника Управління

Стратегічного розвитку та міжнародної координації                                       О.Голембівська