Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ще на початку квітня 2015 року було розроблено проект Методики перерахунку плати за послугу з централізованого опалення для споживачів, у яких відсутні прилади обліку теплової енергії у випадку відхилення фактичних кліматологічних показників від нормативних. Протягом 2015 року НКРЕКП неодноразово зверталась до Кабінету Міністрів України і Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства стосовно необхідності та актуальності цієї Методики.

Затвердження зазначеної Методики відбулося постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2015 р. № 1037, яка набула чинності тільки 19 грудня 2015 року. Цією постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у частині запровадження механізму нарахування споживачам (у яких відсутні прилади обліку теплової енергії) щомісячної плати за послуги з централізованого опалення, що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від нормативних показників, які взято до розрахунків тарифів на послуги з централізованого опалення.

Проте, за даними ліцензіатів Комісії, які з грудня 2015 року використовують зазначену Методику, зменшення плати населенню за комунальну послугу з централізованого опалення у разі відсутності лічильників теплової енергії у період з грудня 2015 р. до квітня 2016 року склало близько 290 млн. грн.

Запровадження механізму нарахування споживачам щомісячної плати за послуги з централізованого опалення (ЦО), що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від нормативних показників, дозволило зменшити соціальну напругу в умовах росту цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (оскільки споживачі сплачують кожного місяця за фактично спожиті послуги), а також стимулювало підприємства теплоенергетики до заощадливого та ефективного використання енергоресурсів.